Справа № 495/9986/21
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
17 січня 2022 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
судді Заверюха В.О., при секретарі - Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:
- шлюб зареєстрований 04.02.2017 року у Білгород-Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №37 - розірвати;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст та обґрунтування позову
04.02.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Білгород-Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №37, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.02.2017 року. Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.05.2017 року. Шлюб у обох перший, шлюбні стосунки між сторонами припинені, а причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на життя. На даний час проживають окремо, збереження сім'ї позивач вважає неможливим, спору про розподіл майна не має. Неповнолітня дитина проживає з позивачем та знаходиться на її повному утриманні, відповідач в свою чергу ухиляється від утримання дитини, інших утриманців не має.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2021 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підтоговче судове засідання.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі та просила задовольнити.
В підготовче судове засідання відповідач не з'явився, але надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов визнав в повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться у порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
04.02.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Білгород-Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №37, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.02.2017 року. Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.05.2017 року. Шлюб у обох перший, шлюбні стосунки між сторонами припинені, а причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на життя. На даний час проживають окремо, збереження сім'ї позивач вважає неможливим, спору про розподіл майна не має, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Таким чином, суд вважає, що позов в частині розірвання шлюбу обґрунтований, оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторонам по справі, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Спільна неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та знаходиться на її повному утриманні, відповідач ухиляється від утримання спільної дитини, матеріальної допомоги не надає, угоди добровільно сплати аліментів між сторонами не досягнуто. Відповідач являється батьком дитини, а отже зобовязаний забезпечити належний рівень життя дитині, є молодою особою, фізично здоровим та має працездатний вік, інших утриманців не має.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Законом України № 2037-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, до ч.2 ст.182 СК були внесені зміни стосовно того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини, суд враховує обставини, інтереси сторін та потреби самої дитини.
Враховуючи обставини справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов'язані зі сплатою аліментів, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, мінімальний розмір аліментів, який не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а дитині має забезпечуватися такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя та повноцінного розвитку, враховуючи, що ст.180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.12.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до вимог ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за доцільне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 992,40 грн. в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.180-182 СК України, ст.ст.2, 4, 5, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 04.02.2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №37 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 змінити прізвище на « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.12.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн..
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Заверюха В.О.