Справа № 495/1233/20
Номер провадження 1-кп/495/260/2022
19 січня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 12020160240000212 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біляївки, Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого за найом, перебуває у цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітніх дітей 2013, 2016, 2018 років народження, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
сторони кримінального провадження:
прокурори Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Так, 02 лютого 2020 року приблизно о 03:00 годині, обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні приватного будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось у спричиненні множинних ударів кулаками та ногами в область голови та тулуба, внаслідок чого спричинив останньому множинні садна і синці в області обличчя, в області тулуба, в області передньої поверхні лівого колінного суглоба.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 , із корисливих мотивів, відкрито заволодів належним останньому мобільним телефоном марки «Xiomi Redmi Note 7» з об'ємом пам'яті 128 GB, вартістю 3743,80 гривень та чохлом-книжкою зі шкірозамінника чорного кольору, на мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Note 7» вартістю 95 гривень обернувши вказане майно на свою користь, тим самим завдавши потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 3838 грн. 80 коп.
Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав у повному обсязі.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив вимоги ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив що дійсно він 02 лютого 2020 року о 03:00 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в ході сварки з потерпілим ОСОБА_6 , наніс тому удари кулаками та ногами в область голови та тулуба, і заволодів мобільним телефоном марки «Xiomi Redmi Note 7» та чохлом-книжкою на нього. Зазначений телефон був повернутий потерпілому. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальне правопорушення.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.
Відповідно до приписів ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, посередню характеристику за місцем мешкання, його вік, стан здоров'я, те, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності, його щире каяття в скоєному.
Враховуючи викладене та те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, його відношення до скоєного, а саме те, що він щиро розкаявся, працює за наймом та має постійне місце проживання, на території Білгород-Дністровського району Одеської області, перебуває у цивільному шлюбі та має трьох малолітніх дітей на утриманні, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України.
Суд приходить до переконання, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображує співмірність злочину та кари і тільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на корить держави витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 942 грн. 06 коп.
Речові докази та цивільний позов по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст. 349, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути с засудженого ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 942 грн. 06 коп.
Речові докази та цивільний позов по кримінальному провадженню відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.
Суддя : ОСОБА_1