Справа № 658/3666/21
(провадження № 2/658/217/22)
11 січня 2022 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:
головуючого - судді Подіновської Г.В.,
за участю секретаря: Уманець А.В.,
представника позивача - Форощук Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» про стягнення заробітної плати, належної працівнику,
встановив:
Представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом до приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» про стягнення заробітної плати, належної працівнику, вимоги вмотивовано тим, що позивач працює на підприємстві з 25.01.1996 року по теперішній час, однак заборгованість по заробітній платі у відповідача перед позивачем становить 24570,00 грн., які відповідач не виплачує.
Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 24570,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала.
Представник відповідача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнає в межах наданої суду довідки про розмір заборгованості по заробітній платі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на ПрАТ «КЗЕСУ» з 25.01.1996 року по теперішній час (а.с. 3, 4).
Відповідач не виплачує заробітну плату, внаслідок чого заборгованість перед позивачем становить 24570,00 грн. (а.с.25).
Статтею 94 КЗпП України, передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право на звернення до суду з позовом про стягнення належній йому зарплати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За практикою Європейського суду з прав людини (справа Будченко проти України , заява № 38677/06) концепція майна не обмежується існуючим майном, може охоплювати активи, включаючи вимоги, стосовно яких можна було би довести, що заявник принаймні мав законні сподівання щодо отримання можливості ефективного володіння правом на власність. Тобто невиплачена заробітна плата є майном та однозначно підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
З наданих до суду документів та розрахунку вбачається, що борг підприємства перед позивачем складається з суми невиплаченої заробітної плати, яка позивачу не перерахована.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 47, 94, 97, 113, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст. 10,11,12, 81, 133, 137, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 354, ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» (місцезнаходження: м. Каховка Херсонської області, вул. Пушкіна, буд. № 109, ЄДРПОУ: 00213993) про стягнення заробітної плати, належної працівнику - задовольнити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 24570,00 грн.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Каховський завод електрозварювального устаткування» на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення присудженої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Г. В. Подіновська