Справа № 585/2608/21
Номер провадження 1-в/585/6/22
12 січня 2022 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуваючого покарання в Державній установі «Роменська виправна колонія (№ 56)»,
про зарахування судом строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання,
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить зарахувати йому строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, посилаючись на те, що екстрадиція до Російської Федерації є строком попереднього ув'язнення і повинно бути зараховано у строк відбування покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області, згідно ст. 577 КПК України.
У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Крім того пояснив, що його було екстрадовано з Росії в 2015 році, але для відбування покарання він не з'явився, так як не було виклику (повістки) з прокуратури чи поліції. Після затримання 18.03.2017 р. був направлений знову для відбування покарання.
Захисник ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання ОСОБА_5 .
Прокурор вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_5 вже зарахований строк попереднього ув'язнення та строк екстрадиції у строк відбування покарання.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, чинній до 20.06.2017 року), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Великою Палатою Верховного Суду 29.08.2018 року у справі № 663/537/17, провадження №13-31 кс18, ухвалено постанову, якою зроблено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання): «Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст.5 КК України не допускається. Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII» (пряма дія Закону № 2046-VIII).
У судовому засіданні встановлено, що вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 14 січня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Строк відбування покарання рахувати з 08 жовтня 2012 року (а.с.20-21).
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15 лютого 2013 року вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 14 січня 2013 року залишено без змін (а.с. 22).
Вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 14 січня 2013 року набрав законної сили 15 лютого 2013 року, що стверджується довідкою про набрання вироком законної сили (а.с.23).
Ухвалою Попаснянського районного суду Луганської області від 15 лютого 2018 року визначено, що на день затримання ОСОБА_5 18.03.2017 року він фактично відбув частину основного покарання, призначеного за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 р., у тому числі з урахуванням положень ст.72 КК України в редакції Закону України №838-УІІІ від 23.11.2015 року, у вигляді двох років двох місяців двадцяти шести днів, а невідбута частина покарання на цю ж дату становила десять років дев'ять місяців чотири дні. Визначено, що початком строку відбуття ОСОБА_5 невідбутої ним станом на 18.03.2017 року частини основного покарання, призначеного за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 р., у вигляді десяти років дев'яти місяців чотирьох днів позбавлення волі слід вважати 18 березня 2017 року (а.с. 24-25).
Вищевказаною ухвалою Попаснянського районного суду Луганської області від 15.02.2018 року також встановлено, що вирок Попаснянського районного суду Луганської області фактично виконувався протягом наступних періодів:
- з 08.10.2012 р. до 14.02.2013 р., тобто 4 місяці 7 днів (період тримання під вартою до набрання вироком законної сили) після зарахування цього періоду до строку відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі слід вважати, що ОСОБА_5 відбув 8 місяців 14 днів позбавлення волі;
- з 15.02.2013 р. до 19.03.2013 р., тобто 1 місяць 5 днів (з дня набрання вироком законної сили до повернення засудженого до РФ);
- з 22.08.2013 р. до 28.01.2015 р., тобто 1 рік 5 місяців 7 днів (тримання під вартою на території РФ з метою екстрадиції для виконання даного вироку);
- з 18.03.2017 р. і далі (з дня затримання на блок-посту м. Новоастрахань Луганської області).
Отже, на день затримання ОСОБА_5 на блок-посту м. Новоастрахань Луганської області, що мало місце 18.03.2017 року, він фактично відбув частину основного покарання, призначеного за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 р., у тому числі з урахуванням положень ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 23.11.2015 року, у вигляді 2 років 2 місяців 26 днів. Відповідно невідбута частина покарання станом на 18.03.2017 року складала 10 років 9 місяців 4 дні, відбуття яких слід відраховувати, починаючи з 18.03.2017 року включно.
Вказана ухвала набрала законної сили 26 лютого 2018 року.
Ухвалами Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2018 року та від 09 грудня 2019 року ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 14.01.2013 року (а.с. 26-27).
Згідно довідки ДУ «Роменська ВК (№ 56)» ОСОБА_5 засуджений 14.01.2013 р. Попаснянським районним судом Попаснянського району Луганської області (з урахуванням ухвали Попаснянського районного суду Луганської області від 15.02.2018 р.) за ст. ст. 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. 6,70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. Станом на 17.09.2021 року відбув 4 роки 5 місяців 29 днів позбавлення волі, не відбув 6 років 3 місяці 5 днів. перебував під вартою з 08.10.2012 р. по 14.02.2013 р., з 15.02.2013 р. по 19.03.2013 р., з 22.08.2013 р. по 28.01.2015 р. (а.с. 17).
Таким чином з матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_5 вже зарахований строк попереднього ув'язнення згідно вимог ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-V-ІІІ від 23.11.2015 р.
Датою фактичного виконання вироку суду, що відповідає даті початку строку відбування покарання ОСОБА_5 за вироком Попаснянського районного суду від 14.01.2013 року, є 08.10.2012 року.
ОСОБА_5 також зарахований строк тримання його під вартою на території РФ з метою екстрадиції для виконання вироку суду з 22.08.2013 року до 28.01.2015 року у відповідності до положень ст. 577 КПК України.
Враховуючи, що питання про зарахування ОСОБА_5 строку попереднього ув'язнення вже вирішене іншим судом і це рішення набуло законної сили, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженого.
Керуючись ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року),, ст.ст. 537, 539 КПК України,
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня проголошення повного тексту ухвали, засудженим - з дня отримання копії повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17 січня 2022 року о 10 год. 00 хв.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1