Справа № 583/4611/21
3/583/40/22
Іменем України
18 січня 2022 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 173515 від 08.11.2021 року ОСОБА_1 08.11.2021 року в 00 год. 02 хв. в м. Охтирка по вул. Слобідській, 2 керував транспортним засобом автомобілем ЗАЗ 110308 днз НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що в той день вночі він, керуючи автомобілем ЗАЗ днз НОМЕР_2 , їхав додому зі своїм товаришем - ОСОБА_2 . На зустріч їм їхав автомобіль поліції, який ввімкнув проблискові маячки. Він ( ОСОБА_1 ) зупинився. На вимогу працівників поліції він з ОСОБА_2 надали документи на перевірку, також на прохання працівників поліції він відкрив багажник. Потім працівник поліції сказав, що в нього ( ОСОБА_1 ) є ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував пройти огляд в лікарні на стан спяніння. Він ( ОСОБА_1 ) погодився пройти такий огляд та за вказівкою працівників поліції поставив свій автомобіль на площадці біля магазину. Потім, виключивши відеокамеру, працівник поліції сказав, що якщо вони поїдуть проходити огляд в лікарню, то автомобіль заберуть на штраф майданчик в поліцію, та сказав, що легше буде йому ( ОСОБА_1 ) відмовитися від проходження огляду на стан спяніння, і тоді автомобіль не заберуть і він ( ОСОБА_1 ) зможе поїхати додому. Тому він ( ОСОБА_1 ) після ввімкнення працівником поліції відеокамери сказав, що відмовляється від проходження огляду. Також зазначив, що раніше до адміністративної відповідальності він ( ОСОБА_1 ) не притягувався, причин для зупинки його автомобіля не було.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. в судовому засіданні просив провадження по справі закрити, мотивуючи тим, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження. Вказує, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксовано без присутності свідків, а доданий до протоколу відеозапис не є належним доказом, так як даний відеозапис не є безперервним, що є порушенням Інструкції ї із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Також зазначив, що з відеозапису вбачається, що спочатку ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння. Крім того, зазначає про розбіжності в часі, зокрема транспортний засіб був зупинений ще до опівночі - 07.11.2021 р. о 22.53 год., а на відеореєстраторі час зупинки 0.02 год. 08.11.2021р.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, покази свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлюється статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом №1452/735 від 09.11.2015 Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.
Відповідно до ст. 266 КУпАП оОгляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до правил, визначених п. 5 глави 2 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з момента початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
На диску, доданому працівниками поліції до протоколу, наявні три відеозаписи.
З першого відеозапису № 0000000_00000020211107235249_0064 вбачається, що 07.11.2021 р. в 23.56 год. на пропозицію працівника поліції проїхати до медичного закладу з метою огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 погодився та з дозволу працівників поліції припаркував автомобіль, яким керував, на стоянці біля магазину.
На другому відеозаписі № 0000000_00000020211107235946_0065 08.11.2021 р. о 00.00.13 год. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в Охтирській ЦРЛ.
На третьому відеозаписі № IMEG_9523 08.11.2021 р. о 00.02 год. зафіксована зупинка автомобіля ВАЗ 110308 днз НОМЕР_2 , який їде назустріч патрульному автомобілю.
Отже, наданий суду відеозапис не є безперервним.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він спочатку погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в лікарні, однак потім, коли працівники поліції вимкнули відеокамеру, вони йому сказали, що легше буде йому ( ОСОБА_1 ) відмовитися від проходження огляду на стан спяніння, і тоді автомобіль не заберуть на штрафмайданчик, тому він ( ОСОБА_1 ) після ввімкнення працівником поліції відеокамери сказав, що відмовляється від проходження огляду.
Такі пояснення ОСОБА_1 підтверджуються показами свідка ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що близько 2 місяців тому він ( ОСОБА_2 ) разом з ОСОБА_1 близько 24 год. їхали по вул. Слобідській м. Охтирка та їх зупинили працівники поліції. У працівників поліції виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, і вони запропонували йому пройти огляд в лікарні. Спочатку ОСОБА_1 погодився їхати до лікарні для проходження огляду. Потім працівники поліції сказали, що заберуть автомобіль на штраф майданчик, а якщо ОСОБА_1 відмовиться від проходження огляду, тоді не заберуть автомобіль і вони поїдуть додому. Після цього ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, а працівники поліції все оформили і відпустили їх.
З матеріалів справи вбачається, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксовано без присутності свідків.
Враховуючи, що під час проведення відеозапису було порушено вимоги п. 5 глави 2 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, в частині проведення безперервної відеозйомки, а відсутність свідків позбавляє суд можливості перевірити дійсне волевиявлення ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан спяніння, інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення матеріали справи не містять, тому суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 173515 від 08.11.2021 р.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із приписів зазначеної норми Конституції, суд не має права не тільки збирати докази у справі. Він має бути безстороннім і приймати рішення на підставі доказів наданих сторонами.
В даному випадку стороною, яка звинувачує від імені держави ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є особа, яка склала протокол і яка мала б не тільки скласти його із дотриманням вимог законодавства, а і надати відповідні докази на підтвердження своїх висновків.
В даному випадку посадовими особами, які складали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не надано суду переконливих доказів винуватості особи, а саме доказів того, що ОСОБА_1 відмовся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доводити свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що сукупністю доказів у справі не доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова