Справа № 583/4337/21
3/583/30/22
12 січня 2022 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Титаренка О.М., протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №684742 від 20.10.2021 ОСОБА_1 , 20.10.2021 о 00 год. 20 хв. за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 2, будучи з явними ознаками алкогольного сп'яніння виражався нецензурною лайкою в бік поліцейського СРПП Саковича В.В., на вимогу припинити правопорушення не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі та хапав працівників поліції за формений одяг, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейських, за що відповідальність передбачена ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що опору працівникам поліції не чинив, а навпаки працівники поліції з невідомих йому підстав повалили його на землю та наділи кайданки.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко О.М. у судовому засіданні доповнив, що кірм іншого ОСОБА_1 працівниками поліції не оголошено протокол про адміністративне правопорушення, не роз'яснені права, а тому просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 684742 від 20.10.2021 відносно ОСОБА_1 не містить даних про свідків та їх підписів, відеозапис до матеріалів справи не наданий, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997 передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення(справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доводити свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може свідчити про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного порушення суду не надано.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що сукупністю доказів у справі не доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко