Провадження № 1-кп/582/23/22
Справа № 582/938/21
Копія
"18" січня 2022 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2021 за №12021205510000061 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мелешківка Недригайлівського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, ІПН НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 на виконання виконавчого листа № 2-587/568/14 від 16.08.2014, який видано на підставі рішення Сумського районного суду Сумської області зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 450 грн щомісячно, починаючи з 26.06.2014 і до досягнення дитиною повноліття.
Однак, у період з 26.06.2014 по 28.10.2021 ОСОБА_5 грубо порушуючи вимоги чинного законодавства України та обов'язок утримання своєї дитини до її повноліття, що покладається на батьків відповідно до ст. 21, ч. 3 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними та що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, будучи батьком своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконуючи рішення Сумського районного суду Сумської області від 16.07.2014 про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , будучи фізично здоровим, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань за станом здоров'я, заходів по працевлаштуванню не вживав, на облік до центру зайнятості не став, ніяких відрахувань та іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, кошти з випадкових заробітків в добровільному порядку не сплачував, чим посягнув на нормальний розвиток і здоров'я та майнові інтереси своєї дитини.
В наслідок таких дій ОСОБА_5 , а саме злісного та систематичного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , за ОСОБА_5 за період 26.06.2014 по 31.10.2021 утворилась заборгованість з виплати аліментів, яка відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який складений Недригайлівським відділом державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України становить 68 839,00 гривень.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у вчиненні якого обвинувачується, визнав повністю, сумніватися у добровільності його позиції у суду немає підстав, а сторони та представник потерпілої не наполягали на дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд, виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне їх дослідження у повному обсязі та обмежується заслуховуванням пояснень обвинуваченого, представника потерпілої та дослідженням письмових доказів щодо підстав стягнення аліментів, розрахунків розміру заборгованості та щодо особи обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України за обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті, в тому числі і щодо розміру заборгованості по аліментах у розмірі 68 839 грн, визнав повністю, щиро розкаявся, зазначив, що на даний час вирішує питання про працевлаштування та погасить заборгованість по аліментах і буде сплачувати щомісячні аліментні платежі, у вчиненому щиро кається, критично оцінює свою неправомірну поведінку щодо несплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , її мати ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що після постановлення рішення Сумського районного суду про стягнення аліментів з обвинуваченого на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_5 аліменти не сплачував, життям дитини не цікавився, іншої допомоги на утримання дитини не надавав, внаслідок чого утворилася велика заборгованість. Із розміром заборгованості 68 839 грн, яка обрахована державним виконавцем представник потерпілої погоджується, вважає її правильною.
Крім визнання винуватості самим обвинуваченим та пояснень ОСОБА_4 , винуватість ОСОБА_5 підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
- копією заочного рішення Сумського районного суду від 16.07.2014, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 450 грн; (а.с.40);
- розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який складений Недригайлівським відділом державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за період з 26.06.2014 по 31.10.2021 включно, відповідно до якого розмір заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-587/568/14, виданого Сумським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 450 грн становить 68 839,00 гривень (а.с.41);
- довідкою з Недригайлівської районної філії Сумського обласного центру зайнятості від 29.10.2021 за №01-05/66, з якої вбачається, що ОСОБА_5 на обліку як безробітний не перебував (а.с.55);
- копіями сторінок трудової книжки обвинуваченого, з яких вбачається, що в 2014 році обвинувачений звільнився з роботи, інших записів в трудовій книжці не має (а.с.59-61).
За таких обставин суд вважає винуватість ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною і його умисні дії, які виразилися в ухиленні з 26.06.2014 по 31.10.2021 від сплати аліментів на користь представника потерпілої ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 450 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно перевищують суму виплат за три місяці відповідних платежів, кваліфікує як вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст. 65, 66, 67 КК України, суд враховує позицію прокурора, думку представника потерпілої, позицію обвинуваченого, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 несудимий, офіційно не працює, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває. За місцем проживання характеризується позитивно, крім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.48).
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи обставини справи, дані про особу ОСОБА_5 ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства та вважає за можливе і доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт у межах санкції статті ч. 1 ст. 164 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: ОСОБА_1