Справа № 581/717/21
Провадження № 3/581/8/22
18 січня 2022 року сел. Липова Долина
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Бутенко Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Роменського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроженця та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, інвалідності не маючого, маючого на утриманні одну дитину, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ,
за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),
Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи
1. У тексті протоколу про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2021 року, складеного поліцейським СРПП Роменського РВП старшим сержантом поліції Тригубом Р.В., зафіксовані ті обставини, що ОСОБА_1 в сел.Липова Долина по вул. Горького керуючи автомобілем марки «SKODA RAPID», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів, надав платні послуги, без оформлення ліцензії на перевезення пасажирів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП.
Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
2. ОСОБА_1 в суді провину не визнав та пояснив, що він не займався господарською діяльністю з сплатного перевезення пасажирів, про що пояснював поліцейському.
Докази та фактичні дані, які подані суду службовою особою органу поліції
3. Докази, які досліджені судом, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 902485 від 09 грудня 2021 року, в якому викладена узагальнена сутність вищенаведених дій особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Із доданою відеофіксацією проступку вбачається безперервна розмова співробітника поліції з водієм ОСОБА_1 , підтвердження водія ОСОБА_1 про відсутність у нього ліцензії на перевезення пасажирів, та його пояснення про те, що він не здійснював перевезення пасажирів (а.с.2,3).
Висновки суду
4. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , з'ясувавши обставини вчинення правопорушення, суд уважає, що за сукупністю досліджених доказів не підтверджена ні подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, за участі ОСОБА_1 , ні склад цього адміністративного правопорушення в діях зазначеної особи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд. За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішенні спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при її обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
У п. 82 рішення Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) від 06 липня 1976 року у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» сформульовані три самостійні критерії для
визначення поняття «кримінальне обвинувачення»: перший критерій національного права, другий критерій коло осіб на, яких поширюється закон, і характеру правопорушення, та третій критерій критерій мети та тяжкості покарання (у залежності від тяжкості визначених законом санкцій та обмежень). Якщо хоча б один із критеріїв може бути застосований у будь-якій справі, то скоєне правопорушення слід розглядати за кримінально-правовим аспектом. У даній справі, з огляду на норму ст.164 КУпАП, диспозиція якої поширюється на широке коло осіб, які можуть порушувати порядок провадження господарської діяльності, а санкція цієї статті має достатньо суворі види стягнень у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. На думку суду, це свідчить про те, що санкція вищевказаного закону має каральний і стримуючий характер.
Із урахуванням викладеного, слід уважати, що адміністративне правопорушення передбачене ст.164 КУпАП за своїм змістом і санкціями по двом вищевказаним критеріям відноситься до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
5. При розгляді справ про адміністративні правопорушення даної категорії суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи у вчиненні проступку поза розумним сумнівом, що є характерним для справ з «кримінальним обвинуваченням». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (про це зазначено у п. 53 рішення Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) від 20 вересня 2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України», у п. 161 рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Із досліджених судом доказів не вбачається достовірне і безсумнівне підтвердження факту проведення ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення пасажирів на таксі, без отримання ліцензії на перевезення пасажирів.
Так, протокол про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2021 року містить посилання на виявлені узагальнені відомості щодо перевезення пасажирів на таксі ОСОБА_1 , без отримання ліцензії на перевезення пасажирів. У даній справі протокол про адміністративне правопорушення з вищевказаним додатком до нього не може бути визнаний єдиним належним доказом у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали б жодних сумнівів у суду з цього приводу. На думку суду, фактичних відомостей викладених у цьому документі та у поясненнях ОСОБА_1 , наданих ним та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, недостатньо для визнання винуватим зазначеної особи у порушенні порядку провадження господарської діяльності, оскільки нижченаведені докази формують «розумний сумнів» у доведеності зазначеної обставини.
6. Так, у матеріалах справи відсутні достовірні відомості, отримані з відповідного реєстру про видачу чи невидачу ліцензії на перевезення пасажирів на таксі ОСОБА_1 , а також посилання на нормативно-правові акти, які визначають обов'язкове отримання ліцензії на перевезення пасажирів на таксі і формують об'єктивну сторону проступку, передбаченого ст. 164 КУпАП, тобто не зазначено які норми закону (законів) є порушеними, а складений протокол про адміністративне правопорушення не містить деталізації, який саме вид адміністративного проступку виявлено поліцейським (чи за ч. 1 чи за ч. 2 ст. 164 КУпАП).
Також у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено посилань на норми чинного господарського законодавства, які порушені особою щодо якої порушується питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки норма диспозиції ст.164 КУпАП є відсилочною (бланкетною), що свідчить про неконкретність сформульваного проступку, який інкримінується ОСОБА_1 . До цього, на думку суду, несистиматичне чи неодноразове перевезення пасажирів на таксі не є підприємництвом, як різновидом господарської діяльності, і відповідно не є діянням, як обов'язковим елементом об'єктивної сторони порушення, передбаченого вищевказаним законом.
7. За змістом ч.1,2 ст.3, ст.42 Господарського кодексу України будь-яка підприємницька (господарська) діяльність повинна мати систематичний і постійний характер (два і більше разів на рік), а не одноразовий характер з надання тих чи інших послуг, виконання робіт з досягненням економічного результату та з метою отримання прибутку тощо, що також не підтверджено поданими суду матеріалами.
Уповноважена на складання протоколу особа не зазначила частину ст. 164 КУпАП, за якою мають бути кваліфіковані дії ОСОБА_1 , а суд не повноважний при розгляді справ про адміністративні правопорушення в порядку КУпАП, самостійно кваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перебираючи на себе обвинувачення.
Проте, у матеріалах справи відсутні відомості щодо пояснень пасажирів, яких особисто перевозив ОСОБА_1 , зокрема, на яких умовах він здійснював їх перевезення (безоплатно чи оплатно, однократно чи багаторазово тощо).
8. Із дослідженого відеоматеріалу до протоколу про адміністративне правопорушення вбачаються обставини розмови співробітника поліції із водієм ОСОБА_1 , а саме пояснення водія ОСОБА_1 про те, що він не здійснював перевезення пасажирів, а просто їх катає, та підтвердження відстуності у нього ліцензії на перевезення пасажирів, проте у цих матеріалах не зафіксовано ні рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , ні наявність в автомобілі пасажирів, яких нібито одноразово чи систематично перевозив ОСОБА_1 , одержуючи прибуток за це.
На думку суду, особисті пояснення ОСОБА_1 про відсутність у нього ліцензійної картки такстиста та документів підтвердження обов'язкового технічного огляду транспортного засобу і здійснення перевозки пасажирів просто так не є своїй сукупності достатнім для визнання факту вчинення адміністративного проступку, передбаченого ст. 164 КУпАП, з накладенням відповідного стягнення, оскільки дослідженими матеріалами достовірно не підтверджено систематичність, оплатність із перевезенням декількох пасажирів на певному транспортному засобі саме ОСОБА_1 без відповідних документів, визначених чинним господарським законодавстовом.
9. Крім того, у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у відношенні ОСОБА_1 за ст. 164 КУпАП, не вказано дату та час вчинення останнім правопорушення (зокрема, не уточнено період надання оплатних послуг із перевезенням пасажирів з посиланням на відповідні засоби доказування).
10. Із огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події (фактів систематичного проведення господарської діяльності ОСОБА_1 без оформлення ліцензії на здійснення перевезення пасажирів) та за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП (не підтверджена наявність об'єктивних ознак вищевказаного проступку: всіх складових об'єктивної сторони у виді діяння, оскільки матеріалами не підтверджено факт систематичного, оплатного та цілеспрямованого перевезення пасажирів на таксі вищевказаною особою без отримання для даного виду відповідної ліцензії з метою отримання прибутку).
Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст.1, 9, 23, 33, 164, п.1 ст.247, 276-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
1. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 164 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
2. Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д. В. Бутенко