нп 2/490/2366/2021 Справа № 490/739/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
12 січня 2022 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі
головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Волошиній Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
01.02.2021 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису № 11543 від 23.11.2020 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 6864745 від 10.02.2019 року таким, що не підлягає виконанню. В обгрунтування позову посилалася на те, що 18.01.2021 року від приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. надійшов на адресу фактичного проживання на момент укладення кредитного договору № 6864745 від 10.02.2019 року з ТОВ «Мілоан» на суму 5 000 грн., виконавчий напис № 11543 від 23.11.2020 року, який був вчинений ПН КМНО Баршацьким І.В. про стягнення з позивачки заборгованості в розмірі 13 635 грн. на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал». Посилаючись на незаконність виконавчого напису, просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.
Ухвалою від 03.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено до судового розгляду та одночасно витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича належним чином завірені копії документів на підставі яких 23.11.2020 року було вчинено виконавчий напис №11543 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість в розмірі 13635,00 грн.
Ухвалою суду від 26.05.2021 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича належним чином завірені копії документів на підставі яких вчинено виконавчий напис №11543 від 23.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" у сумі 13635,00 грн. та у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича належним чином завірені копії документів на підставі яких вчинено виконавчий напис №11543 від 23.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" у сумі 13635,00 грн.
25.08.2021 року від приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. надійшли витребувані документи, а саме кредитний договір №6864745 від 10.02.2019 року та додаток № 1 до кредитного договору.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив суду не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи у справі, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов таких висновків.
Згідно кредитного договору № 6864745 від 10.02.2019 року вбачається, що між позивачем та ТОВ "Мілоан» укладено кредитний договір . Відповідно до п.1.2 вказаного договору, позивачка отримала від ТОВ "Мілоан» кредит у сумі 5000 грн.
23.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис № 11543 про звернення стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №6864745 від 10.02.2019 року, укладеним з ТОВ «Мілоан», правонаступником всіх прав та обов язків якого за договором відступлення права вимоги №33-МЛ від 27.06.2019 року є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.06.2019 року по 30.10.2020 року. Сума заборгованості складає 12 665 грн. 00 коп. в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за комісією - 700 грн. 00 коп., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 5 565 грн. 00 коп. Строкова заборгованість за штрафами і пенями (нараховано з 26.02.2019 року по 27.06.2019 року) - 1 400 грн. 00 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст..31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 970 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню - 13 635 грн. 00 коп.
15.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. відкрито ВП №64151825 на підставі виконавчого напису № 11543.
Відповідно наданого приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. додатку № 1 до кредитного договору № 6864745 від 10.02.2019 року графіку розрахунків вбачається, що станом на 25.02.2019 року сума заборгованості становить - 6 225 грн. 00 коп., з яких: сума кредиту - 5 000 грн., комісія за надання кредиту - 700 грн., проценти - 525 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст..88 ЗУ «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною .
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:
дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
строк, за який провадиться стягнення;
суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
дата набрання юридичної сили;
строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі за № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду підтверджує висновок, викладений у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, що норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом з нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, враховуючи, те, що в даному випадку виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням встановленого законом строку, при цьому, суду не надано доказів, що при вчиненні даного виконавчого напису, нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання виконавчого напису № 11543 від 23.11.2020 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 6864745 від 10.02.2019 року таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 908, 00 грн. (за подачу позовної заяви) .
Керуючись ст.ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігора Вікторовича від 23 листопада 2020 р., зареєстрований в реєстрі за № 11543, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 6864745 від 10.02.2019 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО