Справа № 490/116/22
нп 2-о/490/3/2022
Центральний районний суд м. Миколаєва
про відмову у відкритті провадження у справі
13 січня 2022 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту визнання батьківства,-
10 січня 2022 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту визнання батьківства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
11.01.2022 року матеріали справи передано на розгляд судді.
Вивчивши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту визнання батьківства, суд дійшов до висновку, що провадження у справі за цією заявою не може бути відкрито з таких підстав.
Так, заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
За нормою ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, в заяві про встановлення факту заявник посилається на приписи статті 130 Сімейного кодексу України, згідно з якою у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту заяви заявником є ОСОБА_1 , який вважає себе батьком дитини - ОСОБА_2 .
Також зазначає, що він - ОСОБА_1 , проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з матір'ю ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про нього, як батька не було зроблено через скрутне матеріальне становище.
При цьому, суд зазначає, що Сімейним кодексом України передбачено можливість як встановлення факту батьківства за рішенням суду (стаття 130 СК України), так і визнання батьківства за рішенням суду (стаття 128 СК України). Вказані процедури відрізняються як умовами за наявності яких вони можуть бути застосовані так і за порядком їх розгляду.
Так, єдиний випадок в якому можливе встановлення факту батьківства за рішенням суду, наведено у частині 1 статі 130 СК України - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини.
При цьому, статтею 126 СК України передбачено можливість визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Натомість, частиною 1 статті 128 СК України встановлено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
У відповідності до частини 3 статті 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
При цьому, обставини наведені ОСОБА_1 в заяві про встановлення факту та підстави для встановлення факту про який просить заявник, не відповідають умовам встановленим статею 130 СК України, а тому приписи вказаної статті не регулюють спірні правовідносини.
Натомість, заявник, як особа, яка вважає себе батьком дитини ОСОБА_2 , має право звернутися з позовом про визнання батьківства на підставі статті 128 СК України.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявником ОСОБА_1 заявлено вимоги про встановлення факту, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження та має здійснюватися шляхом подання до суду відповідного позову та дотримання встановленого ЦПК України порядку його розгляду та відповідного суб'єктного складу учасників справи, що дає підстави відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 315, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту визнання батьківства.
Роз'яснити заявнику, що він має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які він вказав у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах. Позовна заява має відповідати вимогам статей 175 - 177 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін