Справа № 490/3109/21
нп 2/490/3232/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
17 січня 2022 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Черновій Н.А.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, Управління комунального майна Миколаївської міської ради, про визнання права на приватизацію квартири та зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в ітнересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, Управління комунального майна Миколаївської міської ради, в якому вона просила:
визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 право на безоплатну приватизацію в рівних частках квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру про надання житлової площі;
зобов'язати Управління комунального майна Миколаївської міської ради здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в рівних частках за відсутності ордеру про надання житлової площі.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27 квітня 2021 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2021 року відкрито провадження у справі.
Від відповідачів Управління комунального майна Миколаївської міської ради та Миколаївської міської ради надійшли відзиви на позов, у яких відповідачі просять відмовити у задоволенні позову з огляду на його безпідставність.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з огляду на його безпідставність.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
У період з 23 грудня 2013 року до сьогодні позивачка ОСОБА_3 працює на посаді лікаря загальної практики сімейний лікар сімейної амбулаторії № 1 КЗ ММР «Центр первинної медико- санітарної допомоги № 2» (надалі реорганізовано у КНП «Центр первинної медико- санітарної допомоги № 2»). Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи заявою про прийняття на цю посаду від 23 грудня 2013 року, довідкою КНП «Центр первинної медико - санітарної допомоги № 2» від 28 листопада 2019 року. Ця обставина не заперечувалася представником відповідача під час розгляду справи.
16 грудня 2013 року на адресу начальника управління охорони здоров'я Миколаївської міської ради направлено клопотання головного лікаря КЗ ММР «ЦПМСД №2» про надання дозволу на проживання лікаря загальної практики - сімейної медицини КЗ ММР «ЦПМСД №2» ОСОБА_3 та її сім'ї з пропискою на умовах договору найму відомчого житла з подальшою видачею ордера у відомчу квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Між ОСОБА_3 та КЗ ММР «ЦПМСД №2» 16 грудня 2013 року № 173 укладено договір найму відомчого житла за адресою АДРЕСА_3 . Відповідно до пункту 6.1. цього договору, його строк дії - протягом всього періоду перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з КЗ ММР «ЦПМСД №2».
19 грудня 2013 року між ОСОБА_3 та філії ПАТ «Миколаївсьобленерго» укладено договір № 1311095 на постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_3 . Копія цього договору та акту про приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19 грудня 2013 року.
Відповідно до акту від 23 грудня 2013 року КЗ ММР «ЦПМСД №2» передав, а ОСОБА_3 прийняла відомчу квартиру АДРЕСА_1 . Цей акт є невід'ємною частиною договору від 23 грудня 2013 року № 173.
Листом від 27 грудня 2013 року № 2355/15.01-13 Управління охорони здоров'я Миколаївської міської ради повідомлено головного лікаря КЗ ММР «ЦПМСД №2» про те, що питання буде винесене на розгляд чергової медичної колегії, що планується на ІІ половину січня 2014 року.
Наказом КЗ ММР «ЦПМСД №2» від 23 грудня 2013 року № 249а створено комісію по заселенню лікаря загальної практики сімейної медицини ОСОБА_3 та вирішено провести заселення ОСОБА_3 та членів її сім'ї.
Надалі розпорядженням Управління з використання та розвитку комунальної власності від 20 лютого 2014 року № 31р вилучено у КЗ ММР «ЦПМСД №2», зокрема? квартиру АДРЕСА_4 та передано до ЖКП ММР «Південь» та закріплено це комунальне майно на праві господарського відання. Копія цього розпорядження та акту обстеження цієї квартири від 06 березня 2014 року наявні у матеріалах справи.
27 березня 2014 року складено акт прийняття-передачі основних засобів між КЗ ММР «ЦПМСД №2» та ЖКП ММР «Південь».
У 2015 році ОСОБА_3 та членів її сім'ї (2 сина) взято на облік до загальної черги на отримання житлових приміщень громадян, які потребують поліпшення житлових умов (номер у черзі - 5683). Також позивачку та двох її синів взято на облік громадян, які користуються правом першочергового отримання жилих приміщень (номер у черзі - 1846).
Листом від 09 січня 2020 року № 13/02.11-17 відділ обліку та розподілу житла Миколаївської міської ради на звернення начальника управління охорони здоров'я Миколаївської міської ради, повідомлено, що єдиною підставою для вселення в житлове приміщення є ордер. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Оскільки ОСОБА_3 з дітьми зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_5 , ця квартира не є вільною.
Листом від 07 лютого 2020 року № 112-01-08 КНП Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2», направленого на адресу адвоката Білова І.В., повідомлено про те, що у 2013 році було перебудовано нежитлове приміщення Дитячої поліклініки № 2, в житлові відомчі квартири для медичних працівників за адресою АДРЕСА_6 .
09 лютого 2021 року ОСОБА_3 звернулася до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (як орган приватизації) із заявою про оформлення та передачу у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 .
До цієї заяви позивачкою додано: копію паспорту громадянина України ОСОБА_3 ; копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; оригінал довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 № 23075-000428854-037-08 від 26 січня 2021 року; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 ; копія договору найму відомчого житла № 173 від 16 грудня 2013 року; копія свідоцтва про право власності від 28 вересня 2011 року; копія витягу про державну реєстрацію прав № 31890843 від 02 листопада 2011 року; оригінал довідки АТ «Державний ощадний банк України» №1983/0187 від 28 січня 2021 року щодо невикористання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 чеків для приватизації державного житлового фонду; копія довідки Управління комунального майна ММР від 1345/10/01/08/20 від 23 липня 2020 року; копія витягу із рішення виконавчого комітету ММР від 23 жовтня 2015 року № 954 (з додатком 1 та 2 до вказаного рішення в частині стосовно ОСОБА_3 ), що підтверджує право на пільгові умови приватизації; пояснювальна записка щодо не надання ордеру на жиле приміщення; копія листа КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомого №2» № 112-01-08 від 07 лютого 2020 року; копія листа виконавчого комітету ММР від 11 червня 2020 року № 3148/020201-40/14/20.
Листом Управління комунального майна миколаївської міської ради від 05 березня 2021 року № 336/10/01/08/21 повідомлено ОСОБА_3 про те, що їй та члена її сім'ї не видавався ордер на вселення у квартиру АДРЕСА_7 , тому відсутні підстави для передачу їй у приватну власність (приватизації) цієї квартири. Також повідомлено, що інші документи, які необхідні для розгляду питання приватизації, надані нею у неповному обсязі.
Листом від 11 червня 2020 року № 3148/020201-40/14/20 виконавчого комітету Миколаївської міської ради, на направленому на адресу адвоката Сорочана Є., повідомлено що квартира АДРЕСА_1 рішенням виконкому Миколаївської міської ради до числа службових не включалася. Ордер на вселення ОСОБА_3 до кв. АДРЕСА_1 виконкомом Миколаївської міської ради не видався.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.
Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло. У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон № 2482-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2482-XII приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.
До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму (частина перша статті 2 Закону №2482-XII).
Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (частина перша статті 2 Закону №2482-XII).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2482-XII приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Частина перша статті 4 Закону № 2482-XII визначає, що житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Громадяни, які мають житло на праві власності, можуть використовувати одержані житлові чеки для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Таким же чином можуть використовувати житлові чеки громадяни, які отримали їх в порядку компенсації за приватизовану квартиру (будинок) (частина друга статті 4 Закону №2482-XII).
Незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними , зокрема, однокімнатні квартири (частина перша статті 6 Закону №2482-XII).
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону № 2482-XII органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_6 має статус «житловий будинок». В статусі «гуртожиток» ніколи не перебував, що підтверджується відповіддю виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28 серпня 2021 року №6071/02.02.01-10/14/21.
Квартира АДРЕСА_1 не є службовим житлом та з 02 листопада 2011 року є об'єктом комунальної власності Територіальної громади м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.
Спірна квартира є однокімнатною квартирою загальною площею 28,3 кв.м. та житловою площею 13,9 кв.м. та складається з: коридору 3,3 кв.м.; санвузла 3.2 кв.м.; кухні 7,9 кв.м.; житлової кімнати 13.9 кв.м. Зазначене підтверджується технічним паспортом на цю квартиру, копія якого наявна у матеріалах справи.
Отже, зазначена квартира є об'єктом приватизації в розумінні Закону № 2482-XII.
Умовою ж приватизації квартири відповідно до цього Закону є використання громадянином України житлового приміщення на умовах найму, а для членів сім'ї наймача - факт постійного проживання або збереження житла у відповідному житловому приміщенні.
З матеріалів справи слідує, що позивачка ОСОБА_3 та члени її сім'ї починаючи з 16 грудня 2013 року і до цього часу на підставі договору найму відомчого житла № 173 користуються квартирою АДРЕСА_1 .
Станом на час розгляду справи у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 (з 11 лютого 2014 року) та двох її синів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родинні відносини підтверджуються свідоцтвами про народження, копії яких наявні у матеріалах справи.
Із зазначеного суд робить висновок про те, що позивачка використовує квартиру АДРЕСА_5 на умовах договору найму, а її члени сім'ї (сини) постійно проживають у цьому приміщенні разом із нею.
Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16 грудня 2009 № 396 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404 (далі - Положення про приватизацію).
Відповідно до пункту 18 Положення про приватизацію громадянин подає до органів приватизації такі документи:
заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;
документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Під час розгляду справи представник відповідачів зазначив, що відповідно до листа Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 05 березня 2021 року, позивачка не надала ордер на вселення у спірну квартиру та інші додаткові документи (докази проживання у період з 19 червня 1992 року додати реєстрації місця проживання у спірній квартирі, докази родинних відносин із членами її сім'ї, згода на використання персональних даних).
Щодо необхідності подання ордеру для проведення реєстрації, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 58 Житлового кодексу Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу СРСР.
Судом встановлено вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що ордер на квартиру АДРЕСА_1 позивачці не видався. З відповіді Відділу обліку та розподілу житла від 09 січня 2020 року слідує, що видача ордеру можлива тільки на вільне жиле приміщення. Оскільки ОСОБА_3 з дітьми зареєстрована та проживає у зазначеній квартирі, видача ордеру є неможливою.
Із зазначеного слідує, що ордер на вселення до спірної квартири ОСОБА_3 не видався, а отримати його на даний час об'єктивно не можливо.
За своїм змістом ордер є документом, який підтверджує правомірність вселення особи до відповідного житлового приміщення. Однак відсутність цього документа, за умови підтвердження правомірності користування житлом іншими доказами, на думку суду, не може бути підставою для відмови позивачці у приватизації спірної квартири.
Наявними у справі матеріалами підтверджується, що ОСОБА_3 не брала участі у приватизації житла за адресою АДРЕСА_3 , житлові чеки ані позивачка ані члени їх сім'ї не отримували. Розпорядження щодо приватизації цього житла Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради не приймалося.
Тож зважаючи на те, що судом встановлено правомірність користування позивачем та члена її сім'ї цим житлом, ОСОБА_3 та члени її сім'ї мають право на безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 без ордеру на жиле приміщення.
Що стосується ненадання позивачем інших документів, то суд зазначає таке.
Пункту 18 Положення про приватизацію містить вичерпний перелік документів, подання яких ж необхідною для приватизації квартири. Звертаючись до Управління комунального майна Миколаївської міської ради позивач подала усі визначені у названому пункту документи, окрім ордеру на жиле приміщення (позивачем надано пояснювальну записку з цього приводу).
Посилання представника відповідачів на не надання позивачкою доказів родинного зв'язку позивачки та членів її сім'ї, не знайшли свого підтвердження. У заяві позивачки від 09 лютого 2021 року у додатках вказано свідоцтва про народження її синів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Штамп Управління комунального майна Миколаївської міської ради, на цій заяві свідчить про те, що ці документи були прийняті Управлінням.
Посилання ж представника відповідачів на неподання позивачкою згоди на обробку персональних даних судом до уваги не приймаються. Зазначена згода є підставою для обробки персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». Однак відсутність цього документу не може бути підставою для проведення приватизації квартири, оскільки подання такого документа не передбачено пунктом 18 Положення про приватизацію.
Також представник відповідача заначив, що позивачкою не надано підтвердження місця проживання у період з 19 червня 1992 року до дати реєстрації місця проживання у спірній квартирі. Суд відхиляє такі доводи, оскільки пунктом 18 Положення про приватизацію не передбачено подання таких документів для вирішення питання щодо приватизації окремої квартири.
У запереченнях на позов відповідачі посилаються на порядок приватизації житлового приміщення у гуртожитках. Однак спірна квартира є окремою однокімнатною квартирою у житловому будинку. Такі доводи представника відповідачів слід відхилити.
Зі змісту листа Управління комунального майна Миколаївської міської ради, направленого на адресу директора департаменту ММР І. Бочарової від 22 червня 2021 року № 24108/21-2 слідує, що ОСОБА_3 відмовлено у наданні адміністративної послуги «Приватизація майна комунальної власності», а саме квартири АДРЕСА_1 з причин, викладених у листі управління від 05 березня 2021 року №336/10/01/08/21. Вказаним листом управління проінформувало заявників про подання ним неповного пакету документів для приватизації, однак це не зазначено як підставу для відмови, оскільки ця інформація була актуальна саме на момент розгляду заяви ОСОБА_3 . Надалі документи були повернуті заявці.
Із зазначеного суд робить висновок, що відповідачем Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради не було прийнято рішення щодо можливості приватизації спірної квартири позивачкою, а заяву від 09 лютого 2021 року із доданими документи повернуто ОСОБА_3 .
Зважаючи на те, що вирішення питання щодо приватизації житла є дискреційними повноваженнями Управління комунального майна Миколаївської міської ради, позовну вимогу про зобов'язання цього відповідача провести приватизацію спірної квартири, слід задовольнити частково.
Управління комунального майна Миколаївської міської ради слід зобов'язати розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 09 лютого 2021 року щодо оформлення передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру на це жиле приміщення.
В задоволенні позовних вимог до Миколаївської міської ради слід відмовити оскільки під час розгляду справи порушення прав позивача цим відповідачем не встановлено.
Судові витрати відповідно до приписів статті 141 ЦПК України.
Керуючись статями 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 право на безоплатну приватизацію в рівних частках квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру на це жиле приміщення.
Зобов'язати Управління комунального майна Миколаївської міської ради розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 09 лютого 2021 року щодо оформлення передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру на це жиле приміщення.
У задоволенні позовних вимог до Миколаївської міської ради - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Шолох