нп 2/490/26/2022
Справа 490/77/22
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2022 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСББ «ПГУ 13-Г» в особі голови правління ОСББ «ПГУ 13-Г» Козаченко Світлани Іванівни про визнання правочину недійсним, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міський інформаційно-розрахунковий центр»,-
05.01.2022 року позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача, в якому просила: визнати недійсним правочин, а саме - Договір №363 від 21 березня 2019 року, укладений між ОСББ «ПГУ 13-Г» та ТОВ «МІРЦ» з щомісячного друку і доставки рахунків-повідомлень; застосувати наслідки недійсності вказаного Договору; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору та витрат за отримання статутних документів у розмірі 320,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1ст. 187 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно якої у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви в п.6.1 оскаржуваного Договору №363 від 21.03.2019 року зазначено строк дії даного договору, а саме: з 01 квітня 2019 року до 30 березня 2020 року.
За такого, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, вказавши як може бути визнано недійсним договір, який втратив чинність у зв'язку із закінченням його строку дії.
Окрім того, позивачу потрібно вказати чим саме порушенні її права при укладені даного договору.
Разом з тим, п.7.1. Договору передбачено, що спори за цим Договором вирішуються Сторонами шляхом переговорів, а в разі недосягнення Сторонами згоди - підлягають розгляду в господарському суді в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ «ПГУ 13-Г» в особі голови правління ОСББ «ПГУ 13-Г» Козаченко Світлани Іванівни про визнання правочину недійсним, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міський інформаційно-розрахунковий центр» - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова