Справа № 490/6299/19
нп 2-а/490/118/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
10 січня 2022 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Черновій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови, -
У липні 2019 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області, в якому він просить:
скасувати постанову ЕАВ № 1267179 від 26 червня 2019 року інспектора патрульної поліції 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Чмерук П.М. про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП;
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 липня 2019 року відкрито провадження у справі.
Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2021 року для розгляду цієї справи визначено суддю Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач просить справу розглядати без його участі. Представник відповідача до суду не з'явився з невідомих суду причин.
Суд ухвалив, провести розгляд справи за відсутністю осіб, які не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
26 червня 2019 року стосовно ОСОБА_1 лейтенантом поліції Чмерук Р.М. 1 батальйон 2 рота, винесено постанову серії ЕАВ № 1267179.
У цій постанові зазначено, що позивач 26 червня 2019 року о 18 год 16 хв керуючи транспортним засобом Шевроле Авео номерний знак НОМЕР_1 перевищив обмеження швидкості руху на 49 км/год, рухаючись зі швидкістю 89 км/год у с.Чорнобаївка по вул. Херсонська. Швидкість вимірювалася пристроєм TRUCAM TC00105, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволено швидкість не більше 50 км/год) (частина друга статті 122 КУпАП).
Не погоджуючись із цієї постановою та вказуючи на відсутність доказів вчинення ним такого порушення, порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення (неповідомлення про місце і дату розгляду справи), відсутності додатків до постанови, звернувся до суду із цим позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, суд відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевіряє чи прийняте оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, вона винесена лейтенантом поліції Чмерук Р.В. відповідно до правил, визначених Кодексом про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП).
Отже, у даному випадку слід перевірити дотримання інспектором поліції порядку притягнення до адміністративної відповідальності, визначеного КУпАП, в редакції чинній на момент складання оскаржуваної постанови, тобто станом на 26 червня 2019 року.
Відповідно до статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, як зокрема, правил дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою та п'ятою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв (частини друга та третя статті 222 КАС України).
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (стаття 249 КУпАП).
Щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, то слід зазначити, що 07 листопада 2015 року наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Пункт 1 та 2 розділу III цієї Інструкції вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пункт 9 розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Тобто, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, виноситься працівником поліції на місці вчинення правопорушення.
Згідно з приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження в адміністративних правопорушеннях є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне, з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадські організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган (осадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення визначені статтею 283 КУпАП. Такі відповідно до частини третьої статті 283 КУпАП постанова про справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, зазначених у частині другій цієї статті повинна, зокрема, містити відомості, зокрема, і про технічний засіб, яким зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).
Із наведеного слідує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. А у разі розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, у постанові має бути вказано технічний запис, яким зафіксовано факт вчинення цього порушення.
Частиною другою статті 122 передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Пунктом 12.4. розділу 12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
В оскаржуваній постанові вказано, що вимірювання швидкості здійснювалося патрульним поліцейським за допомогою лазерного вимірювача швидкості TRUCAM TC00105.
У своєму відзиві відповідач вказав, що лазерний вимірювач швидкості TRUCAM LTI 20/20 (серійний номер TC00105), яким здійснено вимірювання швидкості 26 червня 2019 року о 18 год 16 хв, має свідоцтво про повірку № 22-01/13794, яке було чинне на цей момент (чинне до 21 грудня 2019 року).
TRUCAM LTI 20/20 має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 006694, виданий 29 серпня 2012 року. Експертним висновком підтверджено, що цей вимірювальний пристрій відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні в обсязі функцій, зазначених у документів «Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TRUCAM LTI 20/20. Вимоги з технічного захисту інформації».
Зазначені докази спростовують доводи позивача про незаконність використання патрульним поліцейським зазначеного вимірювального засобу під час фіксації правопорушення, вчиненого позивачаем.
Наданим до суду відеозаписом вимірювача TRUCAM TC00105 (про використання якого зазначено у оскаржуваній постанові) підтверджується факт порушення позивачем вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, а саме перевищення дозволеної швидкості в межах населеного пункту с. Чорнобаївка по вул. Херсонська.
Отже, на думку суду, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами.
Із відеозапису, здійсненого нагрудною камерою патрульного поліцейського слідує, що лейтенант поліції Чмерук Р.В. повідомив позивача про розгляду справи про адміністративне правопорушення, який відповідно до приписів Кодексу про адміністративні правопорушення здійснюється на місці вчинення такого правопорушення.
За такого, суд відхиляє доводи позивача про те, що патрульним поліцейським порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та не повідомлено про місце та дату розгляду цієї справи.
Суд також відхиляє доводи позивача про неврахування відзиву відповідача, оскільки його копія не була направлена на адресу позивача.
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України визначено обов'язок відповідача направляти копію відзиву на позов на адресу позивача. Однак, на думку суду, така норма носить дисциплінуючий характер, та її недотримання відповідачем не може бути підставою для перешкоди йому у виконанні свого обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого ним рішення (чатсина друга статті 77 КАС України).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятої ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 122 КУпАП. Підстав для її скасування суд не вбачає.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Отже, оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постанову ЕАВ № 1267179 від 26 червня 2019 року, винесену інспектором патрульної поліції 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Чмерук П.М. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП - залишити без змін.
Адміністративний позовом ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання сторонами копії повного судового рішення.
Суддя Л.М. Шолох