Справа № 326/80/22
Провадження № 2-о/326/8/2022
13 січня 2022 р. Запорізька обл., Бердянський р-н,
м.Приморськ
Приморський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Ігнатьєва Д.П.,
за участю секретаря - Решетняк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральний районний у м.Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Свої вимоги представник заявника обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м.Донецьку Донецької області померла дружина заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 66 років, через дихальну недостатність двостороння субтотальна пневмонія СОVID-19, на підтвердження цього є копія свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від 03.12.2021 року та № 1756 від 30.11.2021 року центральної міської клиничної лікарні №1 м.Донецька.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є чоловіком померлої. Про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 15.04.1980 року.
Заявник для підтвердження факту смерті своєї жінки має медичні документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв'язку з чим, вони вимушені звернутися до суду із заявою.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для перереєстрації смерті у відділі РАЦС.
Враховуючи викладені вище факти і доводи, а також положення діючого законодавства, є очевидним, що для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_3 є об'єктивні перешкоди. В його випадку необхідність звернення в суд із даною заявою полягає в тому, що законом не передбачено іншого порядку встановлення (доведення) цього факту, тому задоволення судом цієї заяви надасть можливість йому здійснити державну реєстрацію смерті особи та отримати свідоцтво про її смерть, видане державним органом України.
На підставі вищевикладеного, просить: встановити факт смерті - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьку Ворошилівського району Донецької області.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Чернишов А.В. не з'явилися. Надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Центральний районний у м.Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, ознайомившись з заявою заявника, вивчивши надані докази доходить до наступного.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 р. № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м.Донецьку Донецької області померла дружина заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 66 років, через дихальну недостатність двостороння субтотальна пневмонія СОVID-19, на підтвердження цього є копія свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 03.12.2021 року та лікарське свідоцтво про смерть № 1756 від 30.11.2021 року Центральної міської криничної лікарні №1 м.Донецька.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є чоловіком померлої. Про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 15.04.1980 року.
Відповідно до паспортних даних ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Тельманове Тельманівського р-ну Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення факту смерті ОСОБА_3 має для нього юридичне значення, оскільки дозволить здійснити відповідно до вимог діючого законодавства України перереєстрацію її смерті та отримати відповідне свідоцтво про смерть.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх та належних підстав для задоволення заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 18, 19, 89, 264, 265, 268, 317, 430 ЦПК України, ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Центральний районний у м.Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України- задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у віці 66 років, через дихальну недостатність двостороння субтотальна пневмонія СОVID-19, на підтвердження цього є копія свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від 03.12.2021 року та № 1756 від 30.11.2021 року центральної міської криничної лікарні №1 м.Донецька.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у смт. Тельманове Тельманівського р-ну Донецької області, громадянки України, жіночої статі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 66 років, місце смерті: місто Донецьк, Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Приморський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга продана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Приморського районного суду
Запорізької області Д.П. Ігнатьєв
13.01.2022