1Справа № 335/1462/21 2-др/335/6/2022
20 січня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участі секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича, про ухвалення додаткового рішення в справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання доньки за період з 01.08.2020 року по 15.02.2021 року,
У 2021 році позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила припинити з 01.08.2020 року стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються з неї на користь ОСОБА_1 в розмірі ј частини заробітку (доходу), за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 335/3764/20; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.
З урахуванням відповіді на відзив, просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01.08.2020 року по 15.02.2021 року,
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.01.2022 року у справі № 335/1462/21, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частин усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 01.08.2020 року по 15.02.2021 року, залишені без задоволення.
13.01.2021 року на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Штабовенка Д.В., про ухвалення додаткового рішення у справі № 335/1462/21 про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 12 100,00 грн. Представник заявника вимоги мотивує тим, що в судовому засіданні 10.01.2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В той же час, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат в розриві витрат а правничу допомогу. Так, у відзиві на позовну заяву, представниками відповідача зазначалось про намір заявлення до компенсації судових витрат на правничу допомогу, які відповідач поніс у зв'язку з розглядом даної справи, в орієнтованому розмірі 10 000,00 грн.
21.12.2021 року з дотриманням вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України представником відповідача на адресу суду було направлено засобами поштового зв'язку заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Загальний розмір витрат які відповідач поніс у зв'язку з розглядом даної справи складає 12 100,00 грн., що сплачені ОСОБА_1 на користь АО «Юридична компанія «Радник» відповідно до платіжних доручень та меморіальних ордерів, що додані до заяви.
Тому, посилаючись а вимоги ст.ст. 133, 270 ЦПК України, ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Штабовенка Д.В., просив ухвалити додаткове рішення по справі № 335/1462/21, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12 100,00 грн.
Позивачка у клопотанні про зменшення розміру витрат а правничу допомогу від 20.01.2022 року проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на те, що витрати на правову допомогу у розмірі 12 100,00 грн є завищеними та неспіввісними із складністю справи. Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності дій адвоката та значимості таких дій у справі, ОСОБА_2 вважає, що відсутні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому представником відповідача розмірі.
Посилаючись на висновки постанови ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанови ОП КГС ВС від 03.10.2019 оку у справі № 922/445/19, постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі « East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, ОСОБА_2 просила зменшити заявлений представником відповідача розмір витрат на правову допомогу у розмірі 12 100,00 грн.
У судове засідання, що відбулось 20.01.2022 року позивачка не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Представник відповідача адвокат Єлисеєв С.С. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 ..
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У відзиві на позовну заяву у даній справі відповідачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи, у розмірі 10 000,00 грн., що складається з витрат на професійну правничу допомогу. Також у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про намір надати суду докази понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу у порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
23.12.2021 року представником позивача подано до суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу із додатками
13.01.2022 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 335/1462/21.
Частиною першою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як убачається з матеріалів справи, 15.04.2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК», в особі керуючого партнера Штабовенко Д.В. укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. договору, клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу з питань захисту прав та інтересів клієнта у судах всіх ланок та інстанцій, у всіх державних органах, перед юридичними та фізичними особами з питань визначених клієнтом.
Також, Додатковою угодою № 2 від 09.03.2021 року до договору про надання правничої допомоги від 15.04.2020 року, встановлено, що ОСОБА_2 та Адвокатське об'єднання «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК», в особі керуючого партнера Штабовенко Д.В., уклали цю додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 15.04.2020 року про наступне:
1. Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати клієнту наступну правничу допомогу, 1.1. складання та подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 у цивільній справі № 335/1462/21 щодо припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів; 1.2. складання та подання відповіді на відзив на позовну заяву; 1.3. складання та подання клопотань, заяв, інших процесуальних документів у справі № 335/1462/21, 1.4. представництво у судових засіданнях у цивільній справі № 335/1462/21.
2. Винагорода Адвокатського об'єднання за пунктами 1.1., 1.2, 1.3 цієї угоди встановлюється в залежності від часу роботи Адвокатського об'єднання для підготовки відповідного процесуального документа із розрахунку одна година роботи = 1 000,00 грн.
3. Вартість винагороди за п.п. 1.1. складає 2 000,00 грн. з розрахунку 2 години роботи.
4. Винагорода Адвокатського об'єднання за п. 1.4. встановлюється в розмірі 1 200,грн. за кожне судове засідання у справі.
5. Встановити строк дії Договору до 31.12.2021 року.
6. В іншому умови договору залишаються без змін.
Згідно договору, частина 4, п. 4.1. Адвокатське об'єднання та ОСОБА_1 домовились, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар згідно з додатковою домовленістю сторін.
Згідно п. 4.2., 4.3. договору, за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги та її вартість. 4.3. Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Згідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 2 до договору про надання правничої допомоги від 15.04.2020 року, вартість послуг Адвокатського об'єднання за цим актом складає 12 100,00 грн. Розрахунок клієнтом з Адвокатським об'єднанням за цим Актом проведено повністю, що підтверджується в тому числі рахунками-фактурами, платіжним дорученням, меморіальним ордером.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.
Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та ураховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 року у справі № 908/1654/18, від 12.09.2019 року у справі № 910/9784/18 та від 19.11.2019 року у справі № 5023/5587/12).
За змістом частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
Судом становлено, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу у справі № 335/1462/21 складають 12 100,00 грн., а їх понесення підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Як уже зазначалось, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 100,00 грн. пов'язані безпосередньо з розглядом справи № 335/1462/21, а їх понесення відповідачем підтверджується належними та допустимими доказами.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета позову.
Крім того, судом урахована належна поведінка відповідача та його представника під час розгляду даної справи, спрямована на реалізацію процесуальних прав та обов'язків, свідоме прагнення до якнайшвидшого вирішення справи та відсутність будь-яких дій спрямованих на невиправдане затягування судового процесу тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обсяг наданих послуг з професійної правничої допомоги (учинення відповідних дій) у даній справі підтверджується її матеріалами, а доцільність цих послуг доведено прийняттям судом їх до уваги при ухваленні рішення від 10.01.2022 року про залишення позову без задоволення.
За таких обставин, заявлена до стягнення сума витрат на професійну допомогу відповідає необхідним критеріям співмірності та обґрунтованості.
Відносно наданого ОСОБА_2 клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Оскільки ЦПК не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, передбачена можливість запобігти зловживанням у визначення цього розміру з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу. Інша сторона може поставити під сумнів розрахунок витрат на правничу допомогу.
При цьому, із запровадженням з 15.12.2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися за наявності клопотання іншої сторони. Це означає, що позивачка, як особа, яка заперечує зазначений відповідачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язана навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат.
Дослідивши клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, маю обґрунтовані підстави стверджувати, що ОСОБА_2 у визначений процесуальним законодавством порядок та спосіб не доведено неспівмірності вказаних витрат.
Так, клопотання позивачки про зменшення витрат на правову допомогу, фактично умотивоване припущеннями щодо незначної складності даної справи.
Таким чином, заперечення позивачки фактично ґрунтуються на припущеннях, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами, однак рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому позивачкою не заперечується ні сам факт надання правничої допомоги відповідачу Адвокатським об'єднанням «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК», ні факту сплати коштів на рахунок адвокатського об'єднання у розмірі 12 100,00 грн.
За таких обставин, суд критично ставиться до доводів позивачки про неспівмірність витрат на правову допомогу у цій справі, оскільки остання не обґрунтувала своєї позиції щодо вказаного, не подала до суду жодних доказів на спростування заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та не зазначила, який же саме розмір гонорару адвоката вважається нею співмірним.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 12 100,00 грн. є належним чином підтвердженими, безпосередньо пов'язані з розглядом справи № 335/1462/21, а їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).
Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , в особі адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича, про ухвалення додаткового рішення в справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання доньки за період з 01.08.2020 року по 15.02.2021 року - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 100,00 (дванадцять тисяч сто гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Макаров