1Справа № 335/12220/21 3/335/27/2022
12 січня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.11.2021 року серії АА №087660 - 10.11.2021 року о 05-50 годин гр. ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Запоріжжя, пр.Соборний, 210 без документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги п.2-2, п.п.2 Постанови КМУ №1236 від 19.12.2020 року зі змінами, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання тричі не з'явився, про час та день судового засідання сповіщався завчасно, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Як слідує зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.1 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України „Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Положеннями пункту 2 п.п. 2 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, зі змінами на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Вина ОСОБА_1 в порушенні п.п. 2 п.2, Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року зі змінами та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами.
Так, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, серія АА №087660 від 10.11.2021 року, який, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, що ОСОБА_1 , знаходився на вулиці без документів, що посвідчують особу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, за такого, підтверджують винуватість ОСОБА_1 в порушенні правил щодо карантину людей.
На думку суду, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи /п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії».
Враховуючи особу правопорушника, який порушив умови карантину вперше, відсутність шкідливих наслідків для інших осіб, а також те, що в зв'язку з пандемією хвороби COVID -19 у країні складна економічна ситуація, вважаю, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, чого буде достатньо для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи, тому провадження в даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 22,283, 294 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП та винести йому усне зауваження, провадження по справі у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.В. Воробйов