смт Новомиколаївка
Іменем України
18 січня 2022 рокуСправа № 322/1082/21
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа: старший державний виконавець Новомиколаївського відділу ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Рогова Людмила Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив
короткий зміст позовних вимог і рух справи:
1 грудня 2021 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6483 від 27.01.2020 про стягнення з нього ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 15821,05 грн, вчинений приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О.М.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача понесені судові витрати.
Також позивачем разом із позовом подана заява про забезпечення.
Ухвалою судді від 02.12.2021 задоволена заява про забезпечення позову.
Ухвалою судді від 06.12.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено для сторін строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Запропоновано відповідачу надати документи, які надавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
В листопаді 2021 року він отримав від старшого державного виконавця Новомиколаївського відділу ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Д ніпро) Рогової Л.А. постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2021 року №67348415 щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 15821 гривень 05 копійок на виконання виконавчого напису №6483 приватного нотаріуса КМНО Гуревічова О.М.
Копію виконавчого напису він отримав разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від державного виконавця.
З копії вказаного виконавчого напису вбачається, що з позивача пропонується стягнути невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20.01.2020, якому в свою чергу ПАТ «Дельта банк» на підставі Договору відступлення прав вимоги №195/К від 09.02.2018 відступлено право вимоги за кредитним договором №002-07505-160114 від 16.01.2014, укладеного між ПАТ «Дельта банк» і позивачем.
Стягнення за вказаним виконавчим написом запропоновано за період з 08.02.2018 по 24.01.2020 включно, у розмірі: 9506,45 - заборгованість за тілом кредиту; 6164,60 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією: 150,00 грн плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 1582 грн 05 копійок.
Позивач вважає, що виконавчий напис №6483 від 27.10.2021 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про стягнення заборгованості є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.
Позивач посилається на ст.18 ЦК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.
Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, проте надіслав до суду письмову заяву про визнання позову, в якій просив задовольнити позов та стягнути з нього на користь позивача 50% судових витрат.
Також відповідач надіслав до суду письмову заяву про врегулювання спору за участю судді, проте, оскільки таке врегулювання спору можливе лише за згодою сторін (ч.1 ст.201 ЦПК України), а від позивачки такої згоди не надходило, вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Старший державний виконавець Новомиколаївського відділу ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Рогова Л.А. до суду пояснення, заяви чи клопотання не надала.
Згідно з ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За змістом ст.13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
При цьому, частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи з викликом сторін, судом вирішено продовжити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
З огляду на вказане, суд також не вбачає підстав, передбачених ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:
згідно з виконавчим написом №6483 від 27.01.2020, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., з ОСОБА_1 пропонується стягнути невиплачені в строк грошові кошти за період з 08.02.2018 по 21.01.2020 включно, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» в розмірі 15821,05 грн, якому ТОВ "Європейська агенція з повернення боргів" відступило право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20.01.2020, якому в свою чергу ПАТ «Дельта банк» на підставі Договору відступлення прав вимоги №195/К від 09.02.2018 відступлено право вимоги за кредитним договором №002-07505-160114 від 16.01.2014, укладеного між ПАТ «Дельта банк» і ОСОБА_1 .
Доказів нотаріального посвідчення кредитного договору №002-07505-160114 від 16.01.2014, укладеного ОСОБА_1 з ПАТ «Дельта Банк» відповідач суду не надав.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.
За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною четвертою статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на положення ч.4 ст.263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 по справі №172/1652/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 92811495), та зазначає таке.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 січня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Укладений між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відтак інші доводи сторін не підлягають перевірці.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Крім цього, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати понесені ним за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн, що підтверджується квитанцією №33894 від 01.12.2021.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа: старший державний виконавець Новомиколаївського відділу ДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Рогова Людмила Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6483 від 27 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в сумі 15821,05 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп).
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 50% коштів витрачених ним на сплату судового збору при подачі позовної заяви, тобто 454 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп), сплачених на рахунок UA458999980313131206000008499, МФО 899998, код ЄРДПОУ 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ смт Новомик/22030101, призначення платежу - *;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Новомиколаївський районний суд Запорізької області, квитанція про сплату №33861 від 01.12.2021 (сплачена сума 908 грн), оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи ЄУ№332/1082/21.
Реквізити учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203 ідентифікаційний код 35017877;
- третя особа: старший державний виконавець Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно -Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Рогова Людмила Анатоліївна, 70101, Запорізька область, Запорізький район, смт Новомиколаївка, вул. Запорізька, буд. 83, ідентифікаційний код 34517262.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 18 січня 2022 року.
Суддя Р.О. Губанов