смт Новомиколаївка
Іменем України
13 січня 2022 рокуСправа № 322/574/21
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
встановив
короткий зміст позовних вимог, рух справи:
до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивач ОСОБА_1 в особі представника (адвоката Пузіна Д.М.) просив суд:
зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельними ділянками 232684000:16:001:003, 2323684000:16:001:003 і 2323684000:16:001:0004 шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати будь-яку господарську діяльність з вказаними земельними ділянками.
Ухвалою судді від 05.07.2021 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
20.09.2021 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку ст.197 ЦПК України. Представником позивача з урахуванням зміни кадастрових номерів земельних ділянок (отримання позивачем свідоцтв про право на спадщину за законом) уточнено кадастрові номери земельних ділянок.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗН 084978 ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,5700 га (2323684000:16:001:0004).
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП 084979 ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 0, 4000 га., яка на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за заповітом №213 від 19 серпня 2021 року також належить ОСОБА_1 (2323684000:16:001:0059).
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП 084980 ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 0, 2500 га (232684000:16:001:003), яка на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за заповітом №212 від 19 серпня 2021 року зазначена земельна ділянка також належить ОСОБА_1 (2323684000:16:001:0005) ОСОБА_1 .
Суміжним землекористувачем - відповідачем ОСОБА_2 на земельних ділянках належних позивачу вчиняються перешкоди у користуванні ними, а саме ведеться будівництво споруд, земля засівається сільськогосподарськими культурами, що позбавляє позивача можливості користуватися землею.
Як на підставу позову посилався на положення ст.41 Конституції України, ст.ст.15, 16, 20, 319, 321, 391 ЦК України, 152 ЗК України.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвалою від 20.09.2021 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Через відсутність поштових марок і неможливості повідомити належним чином відповідача про час судового засідання розгляд справи неодноразово відкладався.
В судове засідання призначене на 13.01.2022 сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представником позивача подана заява про розгляд справи без участі позивача і його представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:
ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими 2323684000:16:001:0004, №2323684000:16:0005 і №2323684000:16:001:0059, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗН 084978 і свідоцтвами про право на спадщину за заповітом №№212, 213 від за від 19 серпня 2021 року.
Позивач стверджував, що відповідач який є власником суміжних земельних ділянок чинить перешкоди у користуванні належними позивачу земельними ділянками.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79 Земельного кодексу України).
Відповідно до пункту г частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Положеннями ст96 Земельного кодексу України, серед іншого, передбачено, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Статтею 103 Земельного кодексу України встановлено зміст добросусідства.
Згідно з ч.1 цієї статті власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив), (частина 2 статті 103 ЗК України).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо) (частина 3 статті 103 ЗК України).
Частиною другою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем жодних доказів які б підтверджували вчинення відповідачем будівництва споруд, засівання сільськогосподарськими культурами, інших дій які не дають можливості користуватися належних позивачу земельними ділянками суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є необґрунтованим, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити повністю.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відмовити.
Реквізити учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Судове рішення складено 13 січня 2022 року.
Суддя Р.О. Губанов