Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/1634/21
Провадження № 2/321/55/2022
17.01.2022 смт. Михайлівка
Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кравченко Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно, -
В уточненій позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду Запорізької області 17.01.2022 року вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно: Ѕ частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину позивач прийняв шляхом спільного проживання зі спадкодавцем, нотаріусом була заведена спадкова справа № 137 за 2021 року. Інших спадкоємців не має. Будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований за позивачем, однак так як право власності на нерухоме майно виникло у період перебування у шлюбі, тому зазначене майно є таким, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя. Позивачем зазначено, що під час підготовки документів для оформлення спадщини було встановлено відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, у зв'язку з чим нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Через відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно не можливо підтвердити право власності позивача на належну йому Ѕ частину будинку, а також вирішити питання про належне оформлення права власності на спадкове нерухоме майно. Враховуючи викладене позивач просить суд визнати за ним право власності на Ѕ частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Ѕ частину вказаного будинку у зв'язку із втратою правовстановлюючого документу.
Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на задоволені позову наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача - Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами, проти уточненого позову не заперечують.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим 27 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Михайлівського районного управління юстиції у Запорізькій області (а.с. 6).
Згідно свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_2 від 02 листопада 1968 року одружились ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , після реєстрації одруження прізвище чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 (а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 28.10.1999 року (копії), виданого Михайлівською районною державною адміністрацією на підставі рішення виконкому Михайлівської селищної ради № 124 від 26.05.1993 року, будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 (а.с. 9).
Згідно листа Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області від 18.11.2021 року № 3020, свідоцтво про право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було видано ОСОБА_1 у відповідності до «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, що були затверджені Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.95 року, однак Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального г7осподарства № 327 від 02.07.2012 року, тобто на даний час повноважень з видачі правовстановлюючих документів на нерухоме майно селищна рада не має. Крім того, з 01.01.2013 року відповідно до положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV, формування та видача документів про право власності на об'єкти нерухомого майна є компетенцією виключно органів, уповноважених на вчинення дій з державної реєстрації прав (а.с. 11).
Згідно листа КП Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» від 24.09.2021 року № 675, право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 28.10.1999 року (а.с. 12).
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 137/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 звернувся до Михайлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті дружини (а.с. 21).
30 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Михайлівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27).
Постановою державного нотаріуса Третьої запорізької державної нотаріальної контори, в порядку заміщення державного нотаріуса Михайлівської державної нотаріальної контори Запорізької області, від 30 вересня 2021 року за № 406/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як спадкоємцем не надані документи, що підтверджують право власності на спадкове майно (а.с. 29).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.01.2022 року, відомості щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , відомості відсутні.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України від 20.06.69 року, який діяв на час виникнення права власності на нерухоме майно, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Відповідно до ст. 28 Кодексу, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.ст.1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, та на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шести місяців з дати відкриття спадщини подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.
За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла, уразі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов'язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить в рівних частинах позивачу ОСОБА_1 та спадкодавцю ОСОБА_2 як подружжю. Позивач ОСОБА_1 будучі спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 оформити своє право на спадщину не має можливості, так як державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документу. Інших спадкоємців, згідно матеріалів справи, не має. Крім того, у зв'язку з втратою позивачем документа, який засвідчує його право власності на нерухоме майно, останній позбавлений можливості підтвердити право власності на належну йому Ѕ частину будинку. Таким чином, визнання права власності не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.
Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 200, 206, 263-265, 315 ЦПК України, суд,
Уточнений позов ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку із втратою правовстановлюючого документа.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Михайлівська селищна рада Василівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 25214512, місцезнаходження: Запорізька область, Василівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 36.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Михайлівського районного суду
Запорізької області Н.О. Кравченко