Дата документу "19" січня 2022 р.
Справа № 937/290/22
2/937/1563/22
про залишення заяви без руху
19 січня 2022 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі Ковальова Ю.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська водна компанія», за участю третьої особи: Семенівської сільської ради про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська водна компанія» за участю третьої особи Семенівської сільської ради в якому просить зобов'язати відповідача відновити надання послуги з централізованого водопостачання за адресою АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі було встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».
Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 р.
При цьому, позовна заява містить ще одну вимогу відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.
Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору, у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, позивач у даній справі при подачі позовної заяви звільнений від сплати судового збору лише за вимогою про зобов'язання відновити надання послуги з централізованого водопостачання, а за вимогою про відшкодування моральної шкоди в грошовому виразі позивач має сплатити судовий збір, як за вимогу майнового характеру, в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідними змінами, станом на 01 січня 2022 року, за розгляд позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2393,00 грн та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 992,40 грн.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн та надати до суду оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська водна компанія», за участю третьої особи: Семенівської сільської ради про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків та надання відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська водна компанія», за участю третьої особи: Семенівської сільської ради про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків,- три дні з моменту вручення копії ухвали.
У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін, заява буде залишена без розгляду у відповідності до ч. 13 ст. 187 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Ю.В. Ковальова