Дата документу 12.01.2022
Справа № 937/9540/21
2/937/759/22
«12» січня 2022 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Сметаніної А.В.,
за участі секретаря - Горбань Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 299 000,00 грн, витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 485,00 грн та 5 000,00 грн судових витрат, пов'язаних із оплатою професійної правової допомоги, зазначаючи, що 02.11.2018 сталася ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу «Skoda OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП водій транспортного засобу «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 загинув. Відповідно до вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.12.2019 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 . Крім того, відповідач, керуючи автомобілем Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння. До АТ «Просто-страхування» із заявами про виплату страхового відшкодування звернулися дружина та донька загиблого. Відповідно до платіжного доручення № 9778 від 11.06.2020 АТ «Просто-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування за спричинення шкоди життю та здоров'ю в розмірі 200 000,00 грн. Під час ДТП було заподіяно матеріальну шкоду транспортному засобу «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , котрий належить ОСОБА_3 , яка в подальшому 18.05.2020 звернулася до АТ «Просто-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу і відповідно до платіжного доручення № 9247 від 03.06.2020 АТ «Просто-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 99 000,00 грн. Таким чином, фактичні витрати позивача, пов'язані з цим страховим випадком складають 299 000,00 грн. На момент, коли шкода була спричинена, діяв Поліс № АМ/3498277 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.06.2018, укладений між ПАТ «Просто-страхування» та ОСОБА_1 , згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Skoda OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Представник позивача - адвокат Синюк С.Л. в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Оскільки зареєстроване місце проживання відповідача у встановленому законом порядку встановити не виявилось можливим у зв'язку з тим, що згідно відповіді відділу реєстрації місця проживання Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області № 8535 від 12.10.2021, яка надійшла на адресу суду 18.10.2021, місце проживання ОСОБА_1 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , проте 19.05.2021 особу знято з реєстрації місця проживання за рішенням суду № 937/6201/20 від 19.03.2021, тому у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судового виклику за останньою відомою адресою місця його проживання, а саме АДРЕСА_1 . Вказаний судовий виклик був отриманий відповідачем особисто, про що свідчить його особистий підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказі за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки, відзив на позовну заяву не подав, позивач не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення, тому суд, з урахуванням вимог ст. 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та у зв'язку з неявкою відповідача фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.12.2019 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено йому покарання, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки /а.с.9-20/ за те, що 02.11.2018 на автодорозі Харків-Сімферополь відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Skoda OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та транспортного засобу «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 ДТП сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП водій транспортного засобу «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та пасажир автомобіля «Skoda OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 загинули.
В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, близьким родичам померлого ОСОБА_2 було завдано матеріальну та моральну шкоду.
Під час ДТП було заподіяно матеріальну шкоду транспортному засобу «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , котрий належить ОСОБА_3 . Відповідно до копії Акту огляду від 06.11.2018 вказаний транспортний засіб отримав пошкодження, які не підлягають відновленню /а.с. 79-84/.
На момент спричинення шкоди діяв Поліс № АМ/3498277 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.06.2018, укладений між АТ «Просто-страхування» та ОСОБА_1 , згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Skoda OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с. 8/.
23.11.2018, 18.05.2020 до АТ «Просто-страхування» із заявами про виплату страхового відшкодування звернулася ОСОБА_3 - дружина загиблого ОСОБА_2 /а.с. 35, 70, 96/.
09.06.2020 співробітниками АТ «Просто-страхування» було складено Розрахунок № 132606 страхового відшкодування, що належить до виплати потерпілим особам. Згідно з даним розрахунком, страховим актом № 132606/ОЦВ від 09.06.2020, розпорядженням № 322049 від 11.06.2020 страхове відшкодування становить 200 000,00 грн /а.с. 71, 72, 73/.
Відповідно до платіжного доручення № 9778 від 11.06.2020 АТ «Просто-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 за спричинення шкоди життю та здоров'ю в розмірі 200 000,00 грн /а.с. 74/.
Відповідно до Акту огляду від 06.11.2018, ремонтної калькуляції № 132607 від 02.11.2018, страхового акту № 132607 від 03.06.2020 та розрахунку суми страхового відшкодування № 132607 від 27.05.2020 АТ «Просто-страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 за пошкодження транспортного засобу «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 99 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 9247 від 03.06.2020 /а.с.79-84, 85-95, 97, 98, 99/.
Загальний розмір витрат АТ «Просто-страхування», пов'язаних з цим страховим випадком складає 299 000,00 грн.
Крім того, АТ «Просто-страхування» повідомило суд, що вони намагалися здійснити досудове врегулювання даного спору шляхом направлення регресної вимоги № 04-2308 від 09.09.2020 та регресної вимоги № 04-1929 від 15.07.2020 на адресу відповідача, про що свідчать копії доданих до позову документів, проте відповідач жодним чином не відреагував на відповідні звернення /а.с. 75, 100/.
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною 1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 27.2. ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до п. 27.3. ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відповідно до п. 27.4. ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Таким чином, будь-яке страхове відшкодування здійснюється виключно на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в порядку та на умовах встановлених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п.п. а, п.п. 38.1.1, п. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оскільки позивач, відповідно до Закону здійснив відшкодування шкоди власнику автомобіля «Богдан-211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , а відповідач ОСОБА_1 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, перебував у стані алкогольного сп'яніння, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Просто-страхування» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Право на правничу допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України.
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідно до договору на надання правової допомоги, представником АТ «Просто-страхування» є Адвокатське бюро «Синюк та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Синюка С.Л. /а.с.106/.
З наданих позивачем доказів, оплата за надані йому юридичні послуги підтверджується в розмірі 5 000 грн, а саме: реєстром справ від 02.08.2021, детальним описом робіт (наданих послуг) від 25.08.2021 та платіжним дорученням № 14039 від 09.08.2021 /а.с.110-114/.
Згідно вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення пропорційності, зокрема забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору, ціну позову, складність справи, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій.
Дослідивши документи, які надані на підтвердження вартості наданих послуг у справі, суд встановив, що позивачем доведено, що розмір понесених витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, а тому вважає, що вимоги в частині стягнення з позивача витрат на правничу допомогу підлягають повному задоволенню, у розмірі 5 000,00 гривень.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у розмірі 4 485,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 979, 981, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ЗУ «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 299 000 /двісті дев'яносто дев'ять тисяч/ гривень 00 копійок, витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 485 /чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять/ гривень 00 копійок та 5 000 /п'ять тисяч/ гривень судових витрат, пов'язаних із оплатою професійної правової допомоги, а всього - 308 485 /триста вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять/ гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування», юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, р/рахунок НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 24745673.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 12 січня 2022 року.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду
Запорізької області: А.В. Сметаніна