Дата документу 13.01.2022
Справа № 937/10145/21
2/937/874/22
«13» січня 2022 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Сметаніної А.В.,
за участі секретаря - Горбань Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаркуши Тетяни Олександрівни,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4557 від 19.08.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 64 695,69 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
На обґрунтування позову позивач зазначає, що 19 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 4557 та запропоновано стягнути з нього на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № P24.21203.004061803 від 27.06.2018, укладеним між ним та АТ «Ідея Банк», в загальній сумі 64 695,69 грн. В подальшому, а саме 05.10.2021, державним виконавцем Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаркушею Т.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67019854. Позивач вважає, що вищевказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ЗУ «Про нотаріат», нотаріус не мав підстав на вчинення зазначеного виконавчого напису, у зв'язку із чим позивач звертається до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 13.01.2022 на 09.30 годину, не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити.
Представник відповідача АТ «Ідея Банк» в судове засідання, призначене на 13.01.2022 на 09.30 годину, не з'явився, у відзиві на позовну заяву, який надійшов 05.01.2022 просив відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та розгляд справи проводити за його відсутності. При цьому зазначив, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусу були надані всі необхідні документи на підтвердження безспірності заборгованості боржника: кредитний договір, заяву банку про вчинення виконавчого напису, розрахунок заборгованості тощо. Зазначені документи у повній мірі відповідають вимогам Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, а відтак підтверджують безспірність заборгованості позивача. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач підтвердив факт отримання вимоги про усунення порушень кредитних зобов'язань, однак після отримання такої, жодним чином не висловив заперечень щодо її змісту по суті здійснених нарахувань заборгованості за кредитним договором, а натомість у своєму повідомленні, скерованому на адресу Банку, лише висловлював сумніви щодо повноважень представника Банку на підписання вимоги, хоча до згаданого листа було додано належним чином завірену копію довіреності на представника Банку. Також представник відповідача просив звернути увагу суду на те, що, спірний виконавчий напис вчинено до втрати чинності Постанови КМУ від 26.11.2014 № 662 (п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів), оскільки така залишається чинною по сьогоднішній час, то вважають, що він вчинений з додержанням вимог чинного законодавства, а стягнута заборгованість є безспірною. Сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, позивач був ознайомлений з умовами кредитного договору до його підписання, з якими він погодився в повному обсязі, оскільки підписав його та на протязі тривалого часу з моменту укладення кредитного договору сплачував усі платежі, що ним передбачені, зокрема плату за обслуговування кредитної заборгованості (комісію). Також представник відповідача зазначив, що на момент вчинення виконавчого напису строк позовної давності не сплив, оскільки останній платіж на погашення кредитної заборгованості позивачем було здійснено 03.01.2020.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. в судове засідання, призначене на 13.01.2022 на 09.30 годину, не з'явилась з невідомої суду причини, про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.
Третя особа - державний виконавець Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаркуша Т.О. в судове засідання, призначене на 13.01.2022 на 09.30 годину, не з'явилась, від неї надійшла заява про розгляд справи без участі представника Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заперечень не мають, в розгляді справи покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України з урахуванням заяв позивача та представника відповідача про слухання справи за їх відсутності та у зв'язку із неявкою третіх осіб, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 27.06.2018 між ПАТ «Ідея Банк», яке з 16.10.2018 змінило найменування на Акціонерне товариство «Ідея Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № P24.21203.004061803, на підставі якого позичальнику було надано кредит.
19 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 4557 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» невиплачених в строк грошових коштів на підставі кредитного договору № P24.21203.004061803 від 27.06.2018 в загальній сумі 64 695,69 грн.
На підставі заяви АТ «Ідея Банк» про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2021 державним виконавцем Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаркушею Т.О. 05 жовтня 2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67019854 з виконання виконавчого напису № 4557, виданого 19.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» невиплачених в строк грошових коштів на підставі кредитного договору № P24.21203.004061803 від 27.06.2018, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 02.02.2020, в загальній сумі 64 695,69 грн.
Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного:
У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.
Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), який містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з пунктом 2 цього Переліку передбачено стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Згідно з пп. 3.1, 3.2, 3.4 п. 3 глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Також, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків:
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Саме тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс 17 та від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 по справі № 305/2082/14-ц, яка відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.
Так, ухвалою суду від 25.10.2021 було витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. копії документів, на підставі яких нею було вчинено виконавчий напис № 4557 від 19.08.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 64 695,69 грн.
Проте, на адресу суду вказані документи так і не надійшли.
З матеріалів справи та доданих до відзиву на позовну заяву документів вбачається, що укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір не було посвідчено нотаріально.
З аналізу документів, які містяться у матеріалах справи та доданих до відзиву, вбачається, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено.
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір, було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення Переліку документів новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Таким чином, зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов'язковим до виконання на всій території України.
Постановою Великою Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмолено у задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Таким чином, на сьогодні редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Однак, незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.
Судом встановлено, що спірний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 19 серпня 2021 року, тобто після набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 законної сили, а отже на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та не чинним.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому стягнення не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису.
В даному випадку, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір також не було посвідчено нотаріально, що унеможливлює стягнення у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, вчинив виконавчий напис без дотримання умов його вчинення, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір, проте в іншому розмірі, ніж той, який просить позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідними змінами, станом на 01 січня 2021 року, за розгляд позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021року складає 2 270,00 гривень.
Таким чином, позивач при зверненні до суду повинен був сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 грн., а тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З приводу стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 480,00 грн, суд відмовляє в частині цієї позовної вимоги, оскільки у матеріалах вказаної справи не містяться відомості та належні докази щодо підтвердження сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 3, 24 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ст.ст. 3, 4, 10, 12, 28, 76-82, 89, 133, 141, 247, 263, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаркуши Тетяни Олександрівни - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4557 від 19 серпня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 64 695 гривень 69 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908 гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, б. 11, ЄДРПОУ 19390819.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Третя особа: державний виконавець Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гаркуша Тетяна Олександрівна, адреса місцезнаходження: 72311, м. Мелітополь, просп. Б.Хмельницького, б. 68-А.
Повне судове рішення складено 13 січня 2022 року.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду
Запорізької області: А.В. Сметаніна