Справа №222/1338/21
Провадження №2/222/29/2022
14 січня 2022 року смт. Нікольське
Володарський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
секретаря судового засідання Гранкіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НІКОЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
Позивач ССД Нікольської РДА Донецької області, діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що з 03.08.2014 року ОСОБА_1 знаходиться в КУ «Дружківський дитячий будинок - інтернат» на повному державному забезпечені. З цього часу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є батьками неповнолітнього ОСОБА_1 , жодного разу не провідали останнього, не спілкувались з ним будь-яким чином, не цікавились його життям та здоров'ям, не допомагали в забезпечені. Просили позбавити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , батьківських прав.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 29.10.2021 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
У встановлений судом строк відповідачі відзив не надали.
Клопотань від сторін по справі не надходило.
Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 16.12.2021 року, підготовче провадження закрито, призначено розгляд справи по суті.
Представник в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, надала заяву про розгляду справи за її відсутності, позов визнала. Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляд справи у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин суд розглянув справу за відсутності сторін, при цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення за наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданими Відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції Донецької області, актові запис №80 від 23.10.2007 року (а.с.5).
Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано до КУ «Дружківський дитячий будинок-інтернат» на тимчасове проживання та повне державне забезпечення з 03.08.2014 року (а.с.12).
Станом на 26.07.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жодного разу не провідали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , участі в його вихованні не брали та долею не цікавились, про що старшим вихователем ОСОБА_4 та соціальним працівником ОСОБА_5 складено акт про невідвідування дитини від 26.07.2021 року.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання F84.0 F71.0, що підтверджується медичним висновком №394 на дитину інваліда з дитинства від 11.10.2012 року.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. За статтею 9 - держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України).
Статтею 12 ЗУ «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 2 ч.1 ст.164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Органи опіки та піклування Нікольської селищної ради дійшли висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на свідоме, протягом тривалого часу ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Вказані висновки ґрунтуються на певних фактах, що свідчать про ухилення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків відносно своєї неповнолітньої дитини, проте, для суду вони не є вирішальними, а носять рекомендаційний характер, а тому оцінюються сукупності з іншими доказами.
Таким чином, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору його належності та допустимості, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків відносно виховання, матеріального забезпечення, турботи про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , що не відповідає інтересам дитини.
За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому задовольняє позов ССД Нікольської РДА Донецької області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та переконаний, що це відповідатиме інтересам дитини.
Ухвалюючи рішення про позбавлення батьківських прав, суд, вважає необхідним роз'яснити відповідачам, що за відсутності обставин, що стали підставою для позбавлення його батьківських прав, вони можуть бути поновлені в судовому порядку.
Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. (ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України).
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплений ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України).
Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в порядку ч.2 ст.193 СК України, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
Частиною 1 ст.191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 аліментів на користь КУ «Дружківський дитячий будинок-інтернат» на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини доходів щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного, починаючи з 22.10.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Крім цього, на підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору і позов задоволено у повному обсязі, суд покладає судові витрати на відповідачів, та стягує з кожного з них на користь держави судовий збір в розмірі 1816,00 (2 вимоги х908,00=1816,00) грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 150, 164, 166, 169, 180, 181, 182, 191, 193 СК України, положеннями Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року та ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 4, 13, 19, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 270, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НІКОЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунальної установи «Дружківський дитячий будинок-інтернат», 84201, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Люксембург Рози, 38, ЄДРПОУ: 02770021, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.10.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Стягнути з ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Володарським РВ УМВС України в Донецькій області від 08.08.2001 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунальної установи «Дружківський дитячий будинок-інтернат», 84201, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Люксембург Рози, 38, ЄДРПОУ: 02770021, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.10.2021 року і до досягнення дитиною повноліття
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Володарським РВ УМВС України в Донецькій області від 08.08.2001 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 17.01.2022 року.
Суддя О. Є. Вайновська