Провадження № 11-сс/803/165/22 Справа № 202/8269/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 січня 2022 року м.Дніпро
м. ДніпроКолегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області,
громадянина України, який зареєстрований та
проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч.3 ст.307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 на 60 днів, тобто до 26.02.2022 року включно.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України, які відносяться до особливо тяжких злочинів, а тому враховуючи тяжкість можливого покарання за інкриміновані діяння може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу, слідчий суддя встановив, що органу досудового розслідування дійсно необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій.
Також судом було враховано відомості про особу підозрюваного, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований та не має законного джерела доходу.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що органом досудового розслідування не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, а саме за фактом незаконного збуту наркотичних речовин не проведено контрольної закупки, у слідства не має відомостей щодо розфасування та виду наркотичних засобів тощо.
Наполягає на тому, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не доведений.
Вважає, що судом безпідставно не взято до уваги дані про його особу, зокрема те, що він хворіє на тяжкі хронічні захворювання, на його утриманні перебуває матір похилого віку.
Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та захисника, які апеляційну скаргу підтримали, на її задоволенні наполягали з викладених у ній підстав; прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді і відсутність підстав для застосування до підозрюваного менш обтяжливого запобіжного заходу; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:
1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2)виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при продовженні строку тримання ОСОБА_7 під вартою цих вимог закону дотримався.
Так, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, зважаючи на наступне.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими судом доказами, в тому числі протоколом огляду місця події від 08.02.2021 р., згідно якому в ОСОБА_9 , який перебував на території ВК №89, було виявлено та вилучено згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору; висновком експерта від 06.04.2021 р. № СЕ-19/104-21/5093-НЗПРАП, згідно якому надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору масою 0,1864 г містить наркотичний засіб метадон масою 0,1343 г; показаннями ОСОБА_9 про те, що він, відбуваючи покарання за ст. 115 КК України у ВК №89 (м. Дніпро), за допомогою засобів телефонного зв'язку замовив в іншого ув'язненого на прізвисько “ ОСОБА_10 ” наркотичний засіб метадон і отримав його у виді паперового згортку, після чого був затриманий співробітниками колонії.
З наведених обставин слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 в обсязі, достатньому для продовження строку дії застосованого відносно нього запобіжного заходу, з яким колегія суддів погоджується.
Доводи підозрюваного щодо безпідставність підозри колегія суддів оцінює критично, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність.
Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише те, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги у цій частині колегія суддів оцінює як безпідставні.
Також є правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності відносно ОСОБА_7 ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України у виді переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні двох кримінальних правопорушень, які за правилами ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за які передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Крім того, ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, в тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних речовин (довідка №231-03122020/12210 УІАП ГУНП в Дніпропетровській області а.с. 46-49), що свідчить про те, що останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень і, будучи неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не робив, на шлях виправлення не ставав і у подальшому вчиняв нові злочини, що свідчить про існування і вагомість ризику, передбаченого ч. 5 ст. 177 КПК України, у виді можливості продовження злочинної діяльності та вчинення нових кримінальних правопорушень.
Доводи апелянта про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неврахування судом даних про його особу, колегія суддів з вищенаведених міркувань вважає непереконливими.
Посилання підозрюваного на стан його здоров'я та наявність тяжких захворювань колегія суддів оцінює критично, оскільки вони не підтвердженні відповідними медичними документами, як не підтверджується матеріалами провадження і наявність у ОСОБА_7 утриманців.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_7 від вартою, колегія суддів, погоджуючись з думкою слідчого судді, вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими, з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу не зменшилися та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
Обговорюючи питання про наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, колегія суддів зважає на те, що у даному кримінальному провадженні необхідно додатково провести низку слідчих дій, в тому числі отримати висновки судової експертизи відео-звукозапису та судово -лінгвістичної експертизи.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги та її скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4