Провадження № 33/803/160/22 Справа № 184/1068/21 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
20 січня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника Шаврової Наталії Михайлівни та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю:
в режимі відео-конференції:
захисника Шаврової Н.М.
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою суду першої інстанції, 31 травня 2021 року о 12 год. 25 хв. по вул. Шляхова в м. Покров Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед “Дельта” без номера, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та на вимогу працівника поліції відмовився пройти в установленому порядку огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які її подали.
В апеляційній скарзі захисника Шаврова Н.М. та Корець В.А. просять постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг посилаються на те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували той факт, що ОСОБА_1 в цей день керував транспортним засобом на що суд першої інстанції не звернув уваги.
Так, зазначають, що 31 травня 2021 року ОСОБА_1 не керував мопедом “Дельта”, а котив його, оскільки у нього була технічна несправність внаслідок якої його двигун не заводився. Вказана обставина була встановлена судом першої інстанції показами самого ОСОБА_1 , безпосередньо допитаних свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Однак, не зважаючи на це, суд першої інстанції, спираючись на покази ОСОБА_5 , який є працівником поліції та складав протокол, всупереч правової позиції, викладеної в Постанові КАС ВС у справі №489/4827/16-а від 15.04.2020 року, дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 , хоча сам ОСОБА_5 вказував на те, що не зупиняв ОСОБА_1 та не бачив, щоб останній керував транспортним засобом.
Крім того, посилаються також й на ту обставину, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, чим порушено вимоги ст. 266 КУпАП.
Також зазначають, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки відповідно до довідки, яка наявна в матеріалах справи, останній не отримував посвідчення водія.
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судовому засіданні захисника Шаврова Н.М. та Корець В.А. підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи, зазначені у апеляційних скаргах.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисника, апеляційний суд приходить до висновку, що викладене в постанові суду першої інстанції твердження про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №479942 від 31 травня 2021 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом працівників поліції, відповідно до якого 31.05.2021 року близько 12 годин 20 хвилин було виявлено мопед “Дельта” без реєстраційного номеру під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та зміна настрою, після чого водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер або у закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, а вказана подія зафіксована на боді-камеру; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на якому засвічено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; електронним рапортом, відповідно до якого 31.05.2021 року о 12 годині 19 хвилин гр. ОСОБА_6 повідомила поліцію про те, що було затримано чоловіка, який приїхав до магазину на мопеді, перебуваючи в нетверезому стані, який дебоширить та виражається нецензурною лайкою та о 12 годині 25 хвилин взяв мопед та покотив в бік с. Шолохове.
Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Перевіряючи доводи апеляційних скарг захисника Шаврової Н.М. та ОСОБА_1 щодо недопустимості протоколу про адміністративне правопорушення, письмового та електронного рапортів працівників поліції, а також відеозапису як доказів, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, доводи захисника та ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Посилання захисника на правову позицію, викладену у постанові КАС ВС від 15.04.2020 року у справі №489/4827/16-а є нерелевантним, оскільки у цій справі Верховний Суд визнав безпідставне врахування судом апеляційної інстанції у якості доказу покази інспектора поліції, який проводив розгляд справи про адміністративне правопорушення та ухвалив оскаржену постанову, тобто у даному випадку оскаржувалась незаконність його дій, в той час, як у даному випадку, інспектор поліції виключно зафіксував у протоколі фактичні обставини справи.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисника щодо тієї обставини, що останній не керував в зазначений день транспортним засобом, а котив його у зв'язку з його технічною несправністю, спростовуються показаннями самого ОСОБА_1 , який під час апеляційного розгляду зазначив, що дійсно 31 травня 2021 року на мопеді “Дельта” приїхав до магазину, який розташований в м. Покров та придбав води, після чого йому повідомили про необхідність дочекатись працівників поліції. Такі показання повністю узгоджуються з електронним рапортом, відповідно до якого гр. ОСОБА_6 звернулась в поліцію з заявою про те, що було затримано чоловіка, який приїхав до магазину на мопеді, перебуваючи в нетверезому стані, який дебоширить та виражається нецензурною лайкою та о 12 годині 25 хвилин взяв мопед та покотив в бік с. Шолохове.
Більше того, під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, всупереч викладеному в апеляційній скарзі, останній не зауважував та не наполягав на тому, що не керував транспортним засобом, а лише вказав, що вживав алкогольні напої та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника в цій частині, апеляційний суд погоджується з тим, що матеріалами справи не зафіксовано яким чином працівники поліції відсторонили ОСОБА_1 від керування. В той же час, зазначені порушення не спростовують правильності висновків суду щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення (а.с. 2, зворотній бік) наявна довідка Інспектора сектору адміністративної практики Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Кубаря І., відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 водія не отримував.
В той же час, обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначену довідку та прийшов до помилкового висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами у зв'язку з чим, відповідні доводи апеляційної скарги захисника є слушними та підлягають задоволенню в цій частині.
Відповідно до п. 4 ч. 8 та ч. 9 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Таким чином, у даному випадку зміна постанови суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення не призведе до посилання адміністративної відповідальності.
При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про часткове задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисника, а постанову місцевого суду необхідно змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційні скарги захисника Шаврової Наталії Михайлівни та Корця Віктора Антоновича задовольнити частково.
Постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити в частині накладення адміністративного стягнення, вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Піскун