18.01.2022
Справа № 644/ 9579 /21
н/п 2-а/644/ 24 /22
18 січня 2022 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря - Трач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову серії ЕАО № 4861409 від 05.10.2021 року, яка винесена інспектором УПП в Харківській області - лейтенантом поліції Веретько А.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позову зазначено, що 05.10.2021 року інспектором УПП в Харківській області - лейтенантом поліції Веретько А.С. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В оскаржуваній постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 05.10.2021 року о 07-41 год. рухаючись по вул. Віринській біля будинку № 4 в м. Харкові керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим порушив п. 11.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він 05.10.2021 року керував автомобілем VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , приблизно о 07-40 год. здійснював виїзд з парковочної зони Торгівельного центру «Французький бульвар» у м. Харкові в напрямку вул. Академіка Павлова, здійснюючи поворот ліворуч побачив, що до нього з парковочної зони з прискоренням наближається інший автомобіль. З метою уникнення аварійної ситуації позивач пришвидшив рух та здійснив виїзд на вулицю Ак. Павлова у свій ряд за напрямком руху до Московського проспекту. В цей час по вул. Академіка Павлова з правого боку від нього рухався інший автомобіль, у зв'язку з чим виїзд з парковочної зони на проїзджу частину відбувся не під прямим кутом в межах розриву на дорожній розмітці, а за кутовим напрямком автомобіля за його рухом. Після чого, здійснив перестроювання у правий ряд руху та продовжив рухатися за своїм маршрутом. Через декілька хвилин його зупинили працівники поліції та повідомили про порушення п. 11.4 Правил дорожнього руху України.
Позивач зазначає, що постанова винесена інспектором УПП в Харківській області - Веретько А.С. є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вона не містить жодних доказів порушення вимог п. 11.4 Правил дорожнього руху України.
Також з постанови серії ЕАО № 4861409 від 05.10.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності не вбачається, який саме засіб відео чи фото фіксації був використаний відповідачем, в якості доказу вчинення правопорушення зазначеного в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів. Посилання на пояснення свідків, здійснення відео фіксації або будь-які інші докази порушення, оскаржувана постанова не містить.
Позивач також зазначає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому постанова винесена з порушенням вимог ст. 276 КУпАП.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.10.2021 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Копія даної ухвали разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами та судова повістка про виклик до суду отримана відповідачем 09.12.2021 року, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачем протягом встановленого судом строку, після отримання ухвали про відкриття провадження, відзив на позовну заяву з наданням відповідних доказів, які підтверджують необґрунтованість вимог позивача не подавався.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з відсутністю клопотання сторін про інше, відповідно до положень ст. ст. 257-263 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.10.2021 року інспектором УПП в Харківській області - лейтенантом поліції Веретько А.С. винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4861409 від 05.10.2021 року, в якій зазначено, що водій ОСОБА_1 05.10.2021 року о 07-41 год. рухаючись по вул. Віринській біля будинку № 4 в м. Харкові керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим порушив п. 11.4 Правил дорожнього руху України.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., відповідно до санкції статті.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що висновки відповідача, щодо наявності вини в діях позивача не підтверджені матеріалами справи.
Згідно п. 11.4 ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Після отримання 09.12.2021 року позовної заяви з додатками, відповідачем відзив на позовну заяву з наданням відповідних доказів, які підтверджують необґрунтованість вимог позивача не подавався.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - водієм ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 11.4 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 5 КАС України відповідно до кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
Відповідно до статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Ст. 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідачем відзив на позовну заяву у встановленому законом порядку не подавався, а тому у відповідності до ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень, в силу приписів статті 77 КАС України, покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
В розумінні статті 251Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Слід зазначити, що оскаржувана постанова не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача з приводу неповного з'ясування обставин справи та недоведеність доказами порушення правил дорожнього руху.
Доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4861409 від 05.10.2021 року не з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, з посиланням на належні та допустимі докази та наявність вини в діях водія ОСОБА_1 порушень п. 11.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідачем протилежне не доведено, а, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приписами ч. 1ст. 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішення, постанові або ухвалі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 454,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5-10, 77, 242-244, 246, 255, 295 КАС України, ст. ст. 9-10, ч. 6 ст. 121, ст. ст. 254, 258, 280 КУпАП, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4861409 від 05.10.2021 року винесену інспектором УПП в Харківській області - лейтенантом поліції Веретько А.С., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. - скасувати.
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (юридична адреса: 03048, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати, пов'язані за сплатою судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено - 21.01.2022 року.
Суддя: А. К. Сітало