Справа № 643/19277/21
Провадження № 2/643/2212/22
21.01.2022 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10.03.2017 року у розмірі 118 881,06грн., з яких: заборгованість за договором позики у розмірі 100 000,00грн., інфляційні витрати у розмірі 13915,10грн., 3% річних у розмірі 4965,96грн.; заборгованість за договором позики від 06.06.2017 р. у розмірі 138 031,30 грн. з яких: заборгованість за договором позики у розмірі 100 000,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 27 839,52 грн., 3% річних у розмірі 9147,95 грн.; судові витрати.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 посилається на те, що 10 березня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір позики. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Мошковою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 296. Відповідно до п. 1 Договору позики від 10.03.2017 р. Позикодавець при укладанні цього договору позики передав позичальникові, а позичальник прийняв грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. Таку ж саме суму грошових коштів без нарахування процентів позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві до 20 березня 2020 року. Окрім того, 06 червня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір позики. Відповідно до п. 1 Договору позики від 06.06.2017 р. Позикодавець при укладанні цього договору позики передав позичальникові грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. еквівалентну 4000,00 доларів США. Таку ж саме суму грошових коштів без нарахування процентів позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві до 06 червня 2018 року. Відповідно до п. 5 Договору позики від 10.03.2017 після виконання Позичальником свого зобов'язання Позикодавець повинен передати йому примірник договору. Наявність у позикодавця після спливу терміну повернення грошей примірника цього договору вважатиметься простроченням виконання позичальником свого зобов'язання. Відповідно до п. 4 Договору позики від 06.06.2017 р. після повернення позичальником боргу, Позикодавець надає Позичальнику власноручну заяву про повернення грошей. Станом на 04 листопада 2021 року відповідач свої зобов'язання перед позивачем за договором позики від 10.03.2017 р. та договором позики від 06.06.2017 р. не виконав, та не повернув позивачу суму позики у розмірі 200000,00 грн. Крім того, керуючись ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача окрім заборгованості за договорами позики інфляційні витрати на суму боргу та три проценти річних, а саме: за договором позики від 10.03.2017 р. період прострочення грошового зобов'язання з 10.03.2020 р. по 04.11.2021 р. складає 605 днів. Інфляційне збільшення заборгованості за період з 10.03.2020 по 31.09.2021 року складає 13915,10 грн.. 3% річних від суми заборгованості за період з 10.03.2020 по 04.11.2021 року складає 4965,96 грн. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних витрат та 3 % річних складає 118881,06 грн. За договором позики від 06.06.2017 р. період прострочення грошового зобов'язання з 06.06.2018 р. по 04.11.2021 р. складає 1240 днів. Інфляційне збільшення заборгованості за період з 06.06.2018 по 31.09.2021 року складає 27839,52 грн. 3% річних від суми заборгованості за період з 06.06.2018 по 30.06.2021 року складає 10191,78 грн. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційний витрат та 3 % річних складає 138 031,30 грн.
Ухвалою судді від 11.11.2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановлений законом порядок.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 10.03.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Мошковою Н.О., відповідно до якого позикодавець ОСОБА_1 передала у власність позичальника ОСОБА_2 , а останній прийняв у власність суму готівкою 100 000,00грн. зі строком повернення боргу готівкою в строк до 10.03.2020 року.
Відповідно до п.3 Договору позики від 10.03.2017 року, позичальник стверджує, що отримав грошові кошти від позикодавця , ще до підписання Договору.
Відповідно до п. 5 Договору позики від 10.03.2017 після виконання Позичальником свого зобов'язання Позикодавець повинен передати йому примірник договору.
Крім того, 06.06.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до п. 1 якого, позикодавець ОСОБА_1 передала у власність позичальника ОСОБА_2 , а останній прийняв у власність суму 100 000,00грн., еквівалентну 4000,00 доларів США. Таку ж саме суму грошових коштів без нарахування процентів позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві до 06 червня 2018 року. Передачу грошей було здійснено після підписання цього договору про отримання суми позики про що свідчить підпис позичальника під цим Договором. Відповідно до п. 4 Договору позики від 06.06.2017 р. після повернення позичальником боргу, Позикодавець надає Позичальнику власноручну заяву про повернення грошей.
Представником позивача були подані до суду оригінали вищевказаних договорів, які були долучені до матеріалів справи.
Оскільки сторони дійшли обопільної згоди про те, що грошові кошти будуть перебувати у користуванні відповідача певний час і визначили строк повернення грошей про що склали відповідні договори, зазначене підтверджує факт укладення договорів позики між ними та його умови.
Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Статтею 1047 ЦК України передбачена письмова форма укладення договору позики.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.
На час розгляду справи договори позики відповідачем не виконані, сума позики у встановлений договором строк позивачу не повернута. Матеріали справи не містять доказів повного або часткового виконання відповідачем його зобов'язань з повернення позивачу позики.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, досліджені у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором позики від 10.03.2017року та від 06.06.2017 року у загальному розмірі 200 000,00грн.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У ч. 2 ст. 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні. 3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення.
До позовної заяви представник позивача долучив розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних станом на 04.11.2021 року, відповідно до якого: за договором позики від 10.03.2017 р. період прострочення грошового зобов'язання з 10.03.2020 р. по 04.11.2021 р. складає 605 днів. Інфляційне збільшення заборгованості за період з 10.03.2020 по 31.09.2021 року складає 13915,10 грн., 3% річних від суми заборгованості за період з 10.03.2020 по 04.11.2021 року складає 4965,96 грн.; за договором позики від 06.06.2017 р. період прострочення грошового зобов'язання з 06.06.2018 р. по 04.11.2021 р. складає 1240 днів. Інфляційне збільшення заборгованості за період з 06.06.2018 по 31.09.2021 року складає 27839,52 грн., 3% річних від суми заборгованості за період з 06.06.2018 по 04.11.2021 року складає 10191,78 грн.
Суд перевірив наведений розрахунок позивача та дійшов висновку, що оскільки за договором позики від 10.03.2017 отримані у позику гроші мали б бути повернуті до 10.03.2020 року, прострочення грошового зобов'язання настало з 11.03.2020 року і саме з цієї дати має бути розрахований період заборгованості.
Тому, інфляційне збільшення за договором позики від 10.03.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 11.03.2020 по 30.09.2021 року складає 13005,15 грн.
Розрахунок 3% річних за договором позики від 10.03.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 11.03.2020 по 04.11.2021 року складає 4957,74 грн.
Крім того, оскільки за договором позики від 06.06.2017 отримані у позику гроші мали б бути повернуті до 06.06.2018 року, прострочення грошового зобов'язання настало з 07.06.2018 року і саме з цієї дати має бути розрахований період заборгованості.
Тому, інфляційне збільшення за договором позики від 06.06.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 07.06.2018 по 30.09.2021 року складає 23555,37 грн.
Розрахунок 3% річних за договором позики від 06.06.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 07.06.2018 по 04.11.2021 року складає 10241,10 грн., разом з тим виходячи з меж заявлених вимог із відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заявлена сума у розмірі 9147,95грн.
З врахування вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача підлягає стягненню сума боргу за договорами позики від 10.03.2017року та від 06.06.2017 року у загальному розмірі 200 000,00грн., інфляційне збільшення за договором позики від 10.03.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 11.03.2020 по 30.09.2021 року у розмірі 13005,15 грн., 3% річних за договором позики від 10.03.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 11.03.2020 по 04.11.2021 року у розмірі 4957,74 грн., інфляційне збільшення за договором позики від 06.06.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 07.06.2018 по 30.09.2021 року у розмірі 23555,37 грн., 3% річних за договором позики від 06.06.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 07.06.2018 по 04.11.2021 року у розмірі 10191,78грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 /Харківська область, Красноградський район, с. Садове/ до ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 / про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , суму боргу за договором позики від 10.03.2017 року в розмірі - 100 000, 00 грн., інфляційні втрати за договором позики від 10.03.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 11.03.2020 по 30.09.2021 року у розмірі 13005,15 грн., 3% річних за договором позики від 10.03.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 11.03.2020 по 04.11.2021 року у розмірі 4957,74 грн., а всього: 117962 /сто сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві/ грн. 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , суму боргу за договором позики від 06.06.2017 року в розмірі - 100 000, 00 грн., інфляційні втрати за договором позики від 06.06.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 07.06.2018 по 30.09.2021 року у розмірі 23555,37 грн., 3% річних за договором позики від 06.06.2017 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 07.06.2018 по 04.11.2021 року у розмірі 9147,95грн., а всього 132703 /сто тридцять дві тисячі сімсот три/ грн. 32 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2517 грн. 74 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 21.01.2022 року.
Суддя - Т.М.Довготько