Справа № 643/15095/21
Провадження № 1-кп/643/654/22
13.01.2022 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 42020220000000294, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
На розгляді Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.
Захисником ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України. Обґрунтовуючи заявлене клопотання захисник посилався на те, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею було продовжено строк досудового розслідування до 14.07.2021 року включно. 19.07.2021 року підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику були відкриті матеріали досудового розслідування та розпочато ознайомлення з ними, яке закінчено захисником 30.07.2021 року та 03.08.2021 року підозрюваним ОСОБА_4 , що підтверджено ними письмово у протоколі надання доступу до матеріалів. Іншому обвинуваченому ОСОБА_5 та його захисникам матеріали досудового розслідування відкрито 29.07.2021 року і в цей же день ними закінчено ознайомлення. 18.08.2021 року прокурором було складено та затверджено обвинувальний акт, який 20.08.2021 року разом з реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до Московського районного суду м. Харкова. За таких обставин захисник стверджує, що матеріали досудового розслідування були надані стороні захисту для ознайомлення та обвинувальний акт направлено до суду вже після закінчення продовженого до 14.07.2021 року строку досудового розслідування, що тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
ІІ. Позиція учасників судового процесу щодо заявленого захисником ОСОБА_7 клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання та наполягали на його задоволенні.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, оскільки повідомлення про закінчення досудового розслідування було направлено стороні захисту 06.07.2021 року, і про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 повідомив 18.08.2021 року. Таким чином прокурор вважає, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження та надав відповідні пояснення з даного приводу.
ІІІ. Встановлені судом обставини з посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів а також мотиви, з яких суд виходить при вирішенні заявленого захисником ОСОБА_7 клопотання і положення закону, яким він керується.
Відповідно до статті 113 Кримінального процесуального кодексу України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець на протязі останніх декількох років вніс низку важливих змін до чинного Кримінального процесуального кодексу України стосовно строків досудового розслідування, починаючи з впровадження механізму судового контролю за строками розслідування і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею чітких вимог Кримінального процесуального кодексу України і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.
Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 Кримінального процесуального кодексу України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Вказана норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у § 71 рішення ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується, щоб позбавити особу, яку звинувачено, залишатись тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі.
При цьому виходячи зі змісту § 63 рішення ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи.
В інтерпретації ж до чинного Кримінального процесуального кодексу України цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина 4 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 294 Кримінального процесуального кодексу України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до статті 283 Кримінального процесуального кодексу України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями статті 293 Кримінального процесуального кодексу України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).
У постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19 сформульовано правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: «Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів статті 219 КПК в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до частини 1 статті 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.».
З обставин даного кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020220000000294 від 03.06.2020 до 14 липня 2021 року включно.
06.07.2021 року прокурором ОСОБА_3 було надано доручення (№ 31/3-6191/20) слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_9 про повідомлення підозрюваним ОСОБА_5 та його захисникам ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , а також підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_10 про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування з можливістю їх копіювання або відображення будь-яким засобом.
У цей же день, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_9 були складені та направлені підозрюваним ОСОБА_5 та його захисникам ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , а також підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_10 повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження (в порядку ст. 290 КПК України).
Зокрема, відповідне повідомлення № 3604/Х/15-02-2 від 06.07.2021 було направлено слідчим захиснику підозрюваного ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_10 за адресою м. Харків, вул. Сумська, буд. 116, офіс 33, яка зазначена у відповідному профайлі адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.
На думку суду, повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті статті 290 Кримінального процесуального кодексу України є безпосередньо сповіщення, доведення до відома стороні захисту такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.
В даному випадку, факт направлення означеного повідомлення підтверджується фіскальним чеком від 06.07.2021 та поштовою накладною від 06.07.2021 з трек-номером 6105247027368.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10 отримав вищезазначене повідомлення 08.07.2021 року, що підтверджується відомостями, отриманими за допомогою функції відстеження при введенні трек-номера поштового відправлення з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта».
У підготовчому судовому засіданні обвинувачені та їх захисники заперечували проти того, що відомості з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» є належним доказом на підтвердження отримання адвокатом ОСОБА_10 повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження.
Однак суд з даними доводами сторони захисту не погоджується та не приймає їх до уваги, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» національний оператор поштового зв'язку (національний оператор) - це оператор, який в установленому законодавством порядку надає універсальні послуги поштового зв'язку на всій території України і якому надаються виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку.
Акціонерне товариство «Укрпошта» є національним оператором поштового зв'язку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10-р «Про національного оператора поштового зв'язку».
Відповідно до умов пункту 2.3. Статуту АТ «Укрпошта», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 № 611, а також згідно преамбули Закону України «Про поштовий зв'язок», АТ «Укрпошта» та його структурні підрозділи у своїй діяльності керуються Всесвітньою поштовою конвенцією, Статутом Всесвітнього поштового союзу, Регламентом поштової кореспонденції, Законом України «Про поштовий зв'язок», Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. (надалі - Правила надання послуг поштового зв'язку) та внутрішніми нормативними актами складеними та прийнятими у відповідності до чинного законодавства.
З огляду на те, що АТ «Укрпошта», у відповідності до приписів пункту 4 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», є розпорядником інформації щодо універсальних послуг поштового зв'язку (стосовно умов постачання товарів, послуг та цін на них), суд дійшов висновку, що цілком правомірним є використання інформації, отриманої з офіційного сайту АТ «Укрпошта».
До того ж, Акціонерне товариство «Укрпошта» на запит захисника ОСОБА_7 надало відповідь про те, що згідно пошукової системи поштове відправлення 6105247027368 значиться врученим 08.07.2021 року особисто адвокату ОСОБА_10 відділенням поштового зв'язку 23.
Будь-яких доказів на підтвердження порушення працівниками органу поштового зв'язку при врученні вищевказаного поштового відправлення Правил поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, суду надано не було.
З урахуванням наведеного суд не приймає до уваги наданий стороною захисту лист адвоката ОСОБА_10 лист про те, що повідомлення про закінчення досудового розслідування від 06.07.2021 та відкриття матеріалів досудового розслідування він не отримував та доручення на його отримання нікому не надавав, оскільки ці твердження спростовується фактичними обставинами, які встановлені судом.
Як наслідок, суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_11 у статусі підозрюваного та його захисник ОСОБА_10 не були сповіщені про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України.
Разом з цим суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 290 Кримінального процесуального кодексу України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
У частині 1 статті 111 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Таким чином, повідомлення за своєю суттю є інформуванням учасника кримінального провадження про процесуальну дію чи рішення, якою є завершення досудового розслідування. Повідомлення здійснюється шляхом направлення письмового листа який має відповідати змісту статті 112 Кримінального процесуального кодексу України.
Системний аналіз статей 103, 104, 110, 111, 112 Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що, використовуючи правову конструкцію статті 290 Кримінального процесуального кодексу України «зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування», законодавець початок таких дій пов'язує саме із повідомленням, а не з безпосереднім наданням матеріалів, яке має бути оформлено в порядку, встановленому статтею 103 Кримінального процесуального кодексу України.
Повідомлення про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та безпосереднє їх надання - це різні процесуальні дії, які можуть бути розірваними у часі.
Розмежування таких правових категорій має значення для визначення початкової точки відліку та завершення обрахунку строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 Кримінального процесуального кодексу України, що впливає на перебіг строку досудового розслідування, визначеного у статті 219 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, кримінальний процесуальний закон не встановлює конкретного строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких надано доступ, та фактично не обмежує його, надаючи в такий спосіб стороні захисту повною мірою реалізувати право на захист та ретельно підготуватись до змагального судового процесу.
Варто наголосити, що законодавець цілеспрямовано не встановлював універсальний строк для реалізації стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та не обмежував його. Цей строк завжди є індивідуальним та залежить від багатьох факторів, зокрема, від кількості епізодів протиправної діяльності, виду та тяжкості кримінального правопорушення, його вчинення групою осіб або одноособово, об'єму та виду зібраних доказів, стану здоров'я та рівня освіти підозрюваного, кількості його захисників тощо.
Тому підозрюваний, його захисники та законні представники можуть ознайомлюватись з матеріалами досудового розслідування упродовж такої кількості днів, яка в їх розумінні є необхідною для їх вивчення та копіювання.
За змістом частини 9 статті 290 Кримінального процесуального кодексу України сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Оскільки закон вимагає зазначити перелік матеріалів, до яких надано доступ, а це можливо лише після ознайомлення з ними, то цілком логічним вбачається висновок про те, що стадія ознайомлення закінчується тоді, коли сторона обвинувачення отримує письмове підтвердження факту надання стороні захисту доступу до всіх матеріалів досудового розслідування.
У цьому контексті є послідовною та системною правова конструкція, що міститься у частині 5 статті 219 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.
Перебіг цього строку починається з дня повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та відкриття їй матеріалів для ознайомлення, а закінчується в той день, коли сторона захисту письмово підтверджує факт надання їй доступу до всіх матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Весь цей проміжок часу не включається в строк досудового розслідування.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 758/12538/20, період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
У цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення повідомила сторону захисту про відкриття матеріалів досудового розслідування 06.07.2021 року, направивши відповідні повідомлення рекомендованими поштовими направленнями, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
З огляду на вищевикладене, суд не погоджується з викладеними захисником ОСОБА_7 у клопотанні доводами про те, що відповідно до статті 219 Кримінального процесуального кодексу України у строк досудового розслідування не включається саме строк ознайомлення з матеріалами справи, а не строк, з якого направлено повідомлення про завершення досудового розслідування.
З протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.07.2021 вбачається, що захисник ОСОБА_10 та підозрюваний ОСОБА_4 розпочали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 19.07.2021 року, і продовжували ознайомлюватися 20.07.2021 року, 28.07.2021 року, 30.07.2021 року.
30.07.2021 року захисник ОСОБА_10 та підозрюваний ОСОБА_4 також ознайомлювались з матеріалами досудового розслідування і захисник ОСОБА_12 зазначив, що здійснив ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у повному обсязі.
Натомість підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що справа ним вивчена не у повному обсязі, а 02.08.2021 року зазначив, що бажає здійснити ознайомлення з речовими доказами, і 02.08.2021 року ознайомився з частиною речових доказів зазначивши, що бажає ознайомитися пізніше.
В подальшому, 18.08.2021 року слідчий у протоколі зазначив, що 18.08.2021 року ОСОБА_4 прибув до слідчого для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в тому числі для ознайомлення з речовими доказами.
Натомість, після цього 18.08.2021 року підозрюваний ОСОБА_4 робить у протоколі запис, який датує 03.08.2021 року, в якому вказує про те, що з матеріалами досудового розслідування він був ознайомлений саме 03.08.2021 року, і додав на окремому аркуші свої зауваження, в яких зазначив про те, що 30.07.2021 року він у повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження та отримав всі відео та аудіо записи, однак 02.08.2021 року до нього зателефонував слідчий та запропонував зустріч, на якій він разом з прокурором запропонували ОСОБА_4 зробити виправлення у протоколі ознайомлення та залишити протокол відкритим для того, щоб орган досудового розслідування мав можливість надати відповідь на клопотання його захисника, які були надіслані 02.08.2021 року до ДБР, а також запропонували написати що обвинувачений не ознайомився з матеріалами досудового розслідування у повному обсязі.
Аналогічні пояснення були надані обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні під час розгляду заявленого клопотання про закриття кримінального провадження та стверджували, що з матеріалами досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 в якості підозрюваного ознайомився саме 03.08.2021 року, а не 18.08.2021 року.
Проте, суд вказані доводи сторони захисту оцінює критично, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 104 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (частина 9 статті 290 Кримінального процесуального кодексу України).
На виконання вищевказаних вимог процесуального права стороною обвинувачення було складено протокол від 19.07.2021 про надання доступу підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_10 доступу до матеріалів досудового розслідування, зі змісту якого вбачається, що запис обвинуваченим ОСОБА_4 у статусі підозрюваного був зроблений 18.08.2021 року та датований 03.08.2021 року. Натомість автор даного протоколу - слідчий ОСОБА_9 відомостей про надання ОСОБА_4 доступу до матеріалів досудового розслідування 03.08.2021 року не здійснив, що відповідно до приписів частини 1 статті 104 Кримінального процесуального кодексу України свідчить про не проведення 03.08.2021 року з підозрюваним ОСОБА_4 вказаної процесуальної дії.
Крім того, суд звертає увагу на те, доводи сторони захисту щодо моменту завершення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування містять певні розбіжності, оскільки у протоколі від 19.07.2021 обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що ознайомився з матеріалами досудового розслідування у повному обсязі 03.08.2021 року, тоді як у поданих на окремому аркуші зауваженнях він зазначив, що таке право було ним реалізовано 30.07.2021 року.
Доводи сторони захисту, які фактично зводяться до внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей мають бути перевірені у встановленому Законом порядку. Проте в рамках розгляду клопотання про закриття кримінального провадження суд позбавлений такої можливості.
Суд не приймає до уваги наданий стороною обвинувачення відеозапис в якості підтвердження виконання вимог ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України за участю підозрюваного ОСОБА_4 18.08.2021 року, оскільки цей відеозапис не відповідає вимогам, які ставляться Кримінального процесуального кодексу України.
Одночасно суд не приймає до уваги надані обвинуваченим ОСОБА_5 скрін-шоти переписки зі слідчим та прокурором, оскільки вони жодним чином не спростовують встановлені судом вище обставини.
Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту безпосереднього вручення повідомлення про закінчення досудового розслідування стороні захисту (08.07.2021 року) до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування (18.08.2021 року).
Станом на початок ознайомлення сторонами з матеріалами справи 08.07.2021 року залишалось 6 днів строку досудового розслідування.
Додавши ці 6 днів до 18.08.2021 року, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 24.08.2021 року.
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні був затверджений та направлений до суду 20.08.2021 року, тобто в межах строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, судом не встановлено вказаних стороною захисту підстав для закриття кримінального провадження, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні поданого захисником ОСОБА_7 клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 219, 283, 284, 290, 294, 295, 295-1, 314, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
1. Клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020220000000294 від 03.06.2020, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України залишити без задоволення.
2. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України.
3. Повний текст ухвали буде проголошено 17.01.2022 року о 16:30 год.
Суддя ОСОБА_1