Справа № 629/7259/21
Номер провадження 3/629/39/22
21.01.2022 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Н.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Лозівського РВП ГУНП в Харківській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка є інвалідом 2 групи загального захворювання, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалась, права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України, роз'яснені,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
В провадження Лозівського міськрайонного суду Харківської області 20.12.2021 року надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 318024 від 15.12.2021 року, 15.12.2021 року о 10-10 годині в м. Лозова, вул. Павлоградська, 76 (територія АЗС «Маркет») ОСОБА_1 керуючи автомобілем VOLKSWAGEN POLO, перед початком руху не переконалась, що це буде безпечним ( не перевірила, що в бакові відсутній роздавальний кран) розпочала рух, внаслідок чого пошкодила паливно-роздавальну колонку АЗС, чим порушила вимоги п.1.5, 10.1 Правил дорожнього руху.
В судове засідання, 21.01.2022 року, особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та її адвокат Здєльник С.І. не з'явилися, проте адвокат надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Будучи присутньою в судовому засіданні 12.01.2022 року, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Надала пояснення, що дійсно 15 грудня 2021 року, близько 10 години, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN POLO заїхала на АЗС «Маркет» м.Лозова, де до мене підійшов оператор АЗС, якого я попросила заправити автомобіль бензином А-95. Після того, як співробітник АЗС вставив заправний пістолет в бак автомобіля, вона звернулася до каси АЗС, щоб оплатити своє замовлення. Отримавши чек, повернулася до автомобіля, паливна заправна колонка на АЗС почала працювати, працівник АЗС в цей час знаходився біля мого автомобіля. Коли сіла за кермо автомобіля, то почула, що колонка вимкнулася і працівник АЗС перейшов до іншої колонки, розташованої за кілька метрів, обслуговувати інший автомобіль. Оскільки процес заправки автомобіля було завершено і оператор АЗС, який обслуговував її автомобіль, вже відійшов від авто, вона почала рух автомобіля, впевнившись перед цим, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. В цей час вона почула ривок та глянувши в дзеркало заднього виду, побачила, що за автомобілем тягнеться шланг, після чого здійснила екстрене гальмування. Прибувши за викликом АЗС «Маркет» м. Лозова працівник поліції склав схему місця ДТП та протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що мною порушено п. 5.1 та 10.1 Правил дорожнього руху. Вказала, що з протоколом не погоджується, оскільки посадовою особою ВР ПР Лозівського РВП ГУНП в Харківській області не було надано належних та допустимих доказів порушення нею вказаних вимог Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, тобто створення нею небезпеки чи перешкоджання для руху, загрози життю або здоров'ю громадян, спричинення матеріальних збитків АЗС «Маркет» м. Лозова.
Заслухавши особу, відносно якої складено адміністративний протокол, дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного:
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 1 КУпАП регламентовано, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого 124 КУпАП, полягає в свідомих діях особи, направлених на порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Преамбулою Закону України«Про дорожнійрух» визначено, цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху.
Статтею 14 вищевказаного закону передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Вимогами п.1 5 ПДР України, передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.10.1 ПДР України «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 створила небезпеку, перешкоди або небезпеку будь - кому з учасників дорожнього руху, а також небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю або здоров'ю громадян, спричинила матеріальні збитки АЗС «Маркет» м. Лозова, чим порушила Правила дорожнього руху. Натомість сам по собі протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не є належним доказом підтвердження факту порушення учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху.
Крім того, в порушення вимог ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано про потерпілих, не зазначено чи зазнав автомобіль механічних пошкоджень, не вказано про спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні. Також, в протоколі жодним чином не оговорено фото ДТП, яке долучено до матеріалів протоколу, не зазначено, яким саме пристроєм здійснювалася фото фіксація події ДТП.
Зокрема, відповідно до п.14 «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 № 1442 - заправка автотранспортних засобів проводиться через паливо-, оливо- та газороздавальні колонки оператором автозаправних станцій, авто газозаправних станцій, автозаправних пунктів або водієм самостійно. В даному випадку заправка здійснювалась оператором АЗС.
Відповідно до п. 8 «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 № 1442 - суб'єкт господарювання зобов'язаний поінформувати споживача про можливість виникнення небезпеки для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишньої природного середовища у разі порушення правил пожежної та екологічної безпеки під час поводження з нафтопродуктами. Усі працівники автозаправних станцій повинні дотримуватись правил пожежної та екологічної безпеки, вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил торговельного обслуговування споживачів (п. 11 Правил).
Відповідно до п.1.11 глави 1 розділу XIII «Вимоги безпеки підчас експлуатації транспортних засобів» Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.08.2012 за №1299/21611 - при заправленні автомобілів забороняється, зокрема, допускати перелив та розлив палива.
Так само, згідно з п. 1.4 Примірної інструкції з охорони праці оператора заправної станції, затверджено наказом ДК «Газ України» НАК «Нафогаз України» від 30.07.2004 № 180, погодженої Держнаглядохоронпраці України лист від 26.07.2004 № 07-01-05/4718 та Національним науково-дослідного інституту охорони праці лист від 19.07.2004 № 420, під часроботи оператор заправної станції повинен, зокрема, не допускати розлив та перелив пального.
Враховуючи обставини, які встановлені в ході судового розгляду, вважаю, що наслідки у виді ДТП не перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із діями водія ОСОБА_1 , та повністю залежали від дій працівника АЗС, а саме оператора АЗС, який здійснював обслуговування автомобіля VOLKSWAGEN POLO під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зауважує, що ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
З огляду на наведене суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки достатніх підстав визнати, що ОСОБА_1 було допущено порушення вимог п. 1.5, п.10.1 ПДР України, як про це зазначено у протоколі, суд не знаходить, так як досліджені судом докази не дають підстав зробити про це беззаперечний висновок, а тому всі сумніви щодо доведеності її вини у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення необхідно тлумачити на її користь.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та згідно п. 1 ст. 247КУпАП провадження відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 23, 247, 254, 256, 280, 283-289 КУпАП, суддя -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адмінстративногоправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події ї складу адміністративного правопорушення.
Посвідчення водія серії НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 .
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.
Суддя Наталя ЖМУД