Номер справи 623/155/22
Номер провадження 2/623/244/2022
іменем України
21 січня 2022 року м. Ізюм
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 623/155/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРОКО ФІНАНС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець Ніколаєнко Ігор Романович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРОКО ФІНАНС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець Ніколаєнко Ігор Романович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Разом з позовною заявою позивач надала суду заяву про забезпечення позову, в якій просить ззабезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу зареєстрованого в реєстрі № 182338, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 16.06.2021 року. Заява мотивована тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки спір стосується саме неправомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення з її доходів.
Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що з метою недопущення спричинення значної шкоди заявнику та порушення принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, а також з урахуванням співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, є необхідність вжиття негайних заходів, направлених на ефективний захист ат поновлення порушених/оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.
У відповідності з п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас, позивачем не надано доказів фактично стягнених грошових коштів або звернення стягнення на її майно.
Таким чином, доводи позивача, що не вжиття заходів забезпечення позову в подальшому призводитиме до погіршення стану позивача, та ускладнень в процесі повернення даних грошей, що вимагатиме окремого процесу та необхідних, пов'язаних з цим витрат є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151 153, 260, 261 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 623/155/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРОКО ФІНАНС", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець Ніколаєнко Ігор Романович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк