Справа №639/8163/21
Провадження №2/639/929/22
21 січня 2022 року
Жовтневий районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу №639/8163/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
01 грудня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 16 жовтня 1999 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 32.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вже є повнолітнім.
Позивач зазначає, що спільне життя у сторін не склалося, у зв'язку з тим, що сторони мають різні погляди на життя. Шлюбні відносини не підтримують. Подальше спільне життя та збереження шлюбу не можливі, відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, втрачені відчуття любові та поваги. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюб існує формально.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач і була змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишено без руху
Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
08 грудня 2021 року через канцелярію суду від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява із усунутими недоліками.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надійшла заява про слухання справи без його участі, з позовними вимогами позивача згоден.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, який було зареєстровано 16 жовтня 1999 року у Вільшанській селищній раді Дергачівського району Харківської області, зроблено запис за №32, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . ( а.с. 10)
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Спільне життя у сторін не склалося, сторони не підтримують сімейно шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не живуть однією сім'єю.
Суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача по справі.
За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В своїй позовній заяві позивач просила суд, залишити прізвище без змін.
Окрім того, позивач в своїй позовній заяві просила суд, стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі 4812,50 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1-3 ст. 137 ЦПК України Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень частини 1 статті 12, частини 1 статті 6 та статті 17 Закону № 5076 є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України в поєднанні з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України (що може бути сформований і в електронному виді) на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги.
Згідно пунктів 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 5076 документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.
Так, позивачем на підтвердження того, що вона отримала професійну правничу допомогу було надано договір про надання юридичних послуг № ВП-208від 14.11.2021 року.
Проте, з даного договору вбачаться, що він укладений між ТОВ «Юридичний центр вердикт права» та ОСОБА_4 (а.с.34)
Окрім того, з акту про надання юридичних послуг від 24.11.2021 року який складено ТОВ «Юридичний центр вердикт права» замовником також вказано ОСОБА_4 . Вартість наданих послуг складає 13750, 00 грн.
Також, позивачем нагадано копії чеків про сплату ТОВ «Юридичний центр вердикт права», але з даних чеків не можливо встановити хто є платником послуг, та за які саме послуги було сплачено. (з.а.34)
Оскільки позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про звернення саме нею до послуг адвоката з метою отримання правничої допомоги, а також які мають бутиоформлені у встановленому законом порядку.
Наданий позивачем договір про надання юридичних послуг від 14.11.2021, акт про надання юридичних послуг від 24.11.2021 укладено з іншою особою, ані з позивачем.
Окрім того, договір про надання правничої допомоги має бути укладений саме з особою яка здійснює адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав щодо стягнення судових витрат, а саме витрат на надання правничої допомоги.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 200, 247, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 16 жовтня 1999 року у Вільшанській селищній раді Дергачівського району Харківської області, зроблено запис за №32.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 21.01.2022.
Суддя С.О. Рубіжний