Справа № 419/1866/21
Провадження № 2/419/67/2022
14 січня 2022 року Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,
при секретарі - Московченко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Новоайдарської об'єднаної територіальної громади в особі Новоайдарської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новоайдарської об'єднаної територіальної громади в особі Новоайдарської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_3 у 1995 році був членом колгоспу «Україна» села Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області, який в подальшому реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Україна». Як член КСП «Україна», ОСОБА_3 мав право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), проте сертифікат він не отримав, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Після смерті ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину на все майно його син ОСОБА_4 , який також не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), тобто не набув права власності на земельну частку (пай), який належав його батькові.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після його смерті спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 .
З метою отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Щастинської РДА, проте у видачі сертифікату йому було відмовлено, у зв'язку з відсутністю відповідних бланків.
За даними Відділу у Новоайдарському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області відповідно розрахунку розміру земельної частки (паю) та її вартості по КСП «Україна» Новоайдарського району Луганської області, затвердженого розпорядженням голови Новоайдарської РДА від 07.08.2003 р. №191, розмір земельної частки (паю) складає 12,06 умовних кадастрових гектарів, загальною вартістю 29626,33 грн в цінах на 01.07.1995 р., з них сільськогосподарських угідь:
-рілля -7,69 ум.кад.га, вартістю 24096,81 грн;
-сіножаті (деградована рілля) - 0,87 ум.кад.га, вартістю 1778,67;
-сіножаті - 0,51 ум.кад.га, вартістю 764,93 грн;
-пасовища - 2,99 ум.кад.га, вартістю 2985,92 грн.
На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новоайдарської об'єднаної територіальної громади в особі Новоайдарської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Ухвалою судді Новоайдарського районного суду Луганської області від 25.08.2021 р. провадження у справі відкрито, призначено підготовче судове засідання, відповідачу визначено строк для подання відзиву.
Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 22.10.2021 р. справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності, надав до суду змінену позовну заяву, в якій просив суд визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - Новоайдарської селищної ради у судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення на позовну заяву, в яких посилається на те, що позивач при зверненні до суду пропустив встановлений законом строк позовної давності, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити, справу просив розглядати за його відсутності.
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 включений до списку членів КСП «Україна» Новоайдарського району Луганської області, під номером 65 (а.с.20) та мав право на земельну частку (пай) в КСП «Україна». Проте, ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримав, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).
ОСОБА_4 був сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с.12).
Після смерті ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину на все майно його син ОСОБА_4 , який також не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), тобто не набув права власності на земельну частку (пай), який належав його батькові, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (а.с.11). Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 . Факт того, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.13).
З довідки Новоайдарської селищної ради вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті проживав разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство (а.с.53).
ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживав разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство (а.с.52).
За даними Відділу у Новоайдарському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області відповідно розрахунку розміру земельної частки (паю) та її вартості по КСП «Україна» Новоайдарського району Луганської області, затвердженого розпорядженням голови Новоайдарської РДА від 07.08.2003 р. №191, розмір земельної частки (паю) складає 12,06 умовних кадастрових гектарів, загальною вартістю 29626,33 грн в цінах на 01.07.1995 р., з них сільськогосподарських угідь:
-рілля -7,69 ум.кад.га, вартістю 24096,81 грн;
-сіножаті (деградована рілля) - 0,87 ум.кад.га, вартістю 1778,67;
-сіножаті - 0,51 ум.кад.га, вартістю 764,93 грн;
-пасовища - 2,99 ум.кад.га, вартістю 2985,92 грн (а.с.14).
При зверненні ОСОБА_1 з адвокатським запитом до Щастинської РДА Луганської області щодо видачі сертифікату на земельну частку (пай) по колишньому КСП «Україна», йому було повідомлено, що відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, можливість щодо видачі бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай) відсутня (а.с.24).
Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як достовірні.
Згідно зі ст. ст. 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
У 1995 році в КСП «Україна» проводилося розпаювання відповідно до Указу Президента України від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва». Відповідно до положень цього Указу (абз. 3, п. 2), кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право члену кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також вартісному виразі. Списки громадян-членів КСП «Україна» складались у грудні 1994року.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 2 Закону документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність», паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), право на земельну частку (пай) мають громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку(пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п.10). При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п. 11).
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Заперечення предстаника позивача проти задоволення позовних вимог, з посиланням на пропуск позивачем встановленого законом строку позовної давності, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 дізналася про порушення свого права 15.07.2021 р., коли отримала відмову Щастинської РДА у видачі сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.24), тобто перебіг позовної давності слід рахувати саме з 15.07.2021 р.
За таких умов, враховуючи, що померлому ОСОБА_4 за життя належало право на земельну частку (пай) в КСП «Україна» с. Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
На підставі викладеного, ст. ст. 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Новоайдарської об'єднаної територіальної громади в особі Новоайдарської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідн. № НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) члена КСП «Україна» с. Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області, розміром 12.06 умовних кадастрових гектарів у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: О. М. Іванова