Справа №409/1629/19
Пров.№2/409/409/21
12 січня 2022 року смт Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді: О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань: А.Г.Акименко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Білокуракине цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.12.2012 року між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 488/2012-Р, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 119900 грн зі сплатою 21,8% річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Остаточний термін повернення кредиту 18.12.2019 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 , 19.12.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 488/2012-Р/П. За вказаним договором поруки поручитель зобов'язався у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом. Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 16.08.2021 року за зазначеним договором утворилася заборгованість у розмірі 195267,44 грн, яка складається з: 73100,27 грн - заборгованість за кредитом прострочена; 122167,17 грн - заборгованість по процентах прострочена. У зв'язку з чим позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 195267,44 грн, а також понесені судові витрати: судовий збір в сумі 2929,01 грн.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву та заперечення на заяву про зміну позовних вимог, в якому зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, підтримав вимоги свого позову, та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи був повідомлений належно на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та Законів України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без її участі, в відзиві на позовну заяву просив застосувати строк позовної давності.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належно на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та Законів України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи без її участі до суду не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.12.2012 року між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 488/2012-Р, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 119900 грн зі сплатою 21,8% річних за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався на придбання автомобіля. Згідно п.3.1 Договору позичальник здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком, встановленим у додатку 2 до договору та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 2808 грн щомісячно - з першого по десяте число кожного місяця, шляхом внесення коштів на рахунок через касу банку або шляхом безготівкових перерахувань. Остаточний термін повернення кредиту 18.12.2019 року (а.с. 15-20).
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором № 488/2012-Р від 19.12.2012 року між ОСОБА_1 , Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 488/2012-Р/П від 19.12.2012 року, згідно умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором № 488/2012-Р від 19.12.2012 року. Відповідно до п.5.2 договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя (а.с.21-22).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 195267,44 грн, яка складається з: 73100,27 грн - заборгованість за кредитом прострочена; 122167,17 грн - заборгованість по процентах прострочена (а.с. 119).
Згідно ст. 1054 ЦК України „за кредитним договором банк ... зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти”.
Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з ч.1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 256 ЦК України Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до вимог ст. 257, 259 ЦК України Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Як передбачено п.5.8 Кредитного договору строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами у три роки, у тому числі вимоги по поверненню: процентів за користування кредитними коштами та суми заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штрафів та всіх понесених банком під час виконання умов цього договору.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
П. 3.1 кредитного договору №488/2012-Р від 19.12.2012 передбачено, що позичальник здійснює погашення кредиту з першого по десяте число кожного місяця в розмірі 2808 грн. Остаточний термін повернення кредиту 18.12.2019.
Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Отже, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинне здійснюватися позичальником частинами кожного місяця до 10-го числа кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов'язання.
У виписці з особового рахунку позичальника останнє погашення по тілу кредиту вказано 29.10.2014, а за відсотками за користування кредитом - 03.07.2014, надалі будь - які платежі на погашення заборгованості відсутні.
З позовом Банк звернувся до суду 01.07.2019, що підтверджується штампом на поштовому конверті, таким чином перебіг строку звернення позивача до відповідачів обраховується з липня 2016 року.
Згідно додатку №1 до кредитного договору №488/2012-Р від 19.12.2012 (графік платежів) ОСОБА_1 за період з 10.01.2013 по липень 2016 року мав сплатити в рахунок погашення основної суми боргу грошові кошти в загальному розмірі 37585,24 грн (а.с.18-19).
Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 10.01.2013 по липень 2016 року сплатив в рахунок погашення кредиту грошові кошти на загальну суму 46799,73 грн (останній платіж 03.07.2014 в розмірі 658,87 грн).
Отже, станом на липень 2016 року ОСОБА_1 виконав умови договору щодо сплати боргу за кредитом, зазначені в графіку платежів, а тому заборгованість за тілом кредиту станом на липень 2016 року відсутня.
Таким чином, стягненню підлягає заборгованість за кредитом, що виникла з серпня 2016 року в розмірі 73100,27 грн.
Відтак позовні вимоги банку про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за тілом кредиту в сумі 73100,27 грн є обґрунтованими.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 122167,17 грн, то в цій частині суд зауважує наступне.
Позивачем надано до суду розрахунок заборгованості за кредитним договором №488/2012-Р від 19.12.2012, відповідно до якого заборгованість за відсотками за користування кредитом зазначено 122167,17 грн, проте фактично нараховано - 120838,34 грн, а тому сума відсотків в розмірі 1328,83 грн є необґрунтованою та не підлягає стягненню.
Згідно додатку №1 до кредитного договору №488/2012-Р від 19.12.2012 (графік платежів) ОСОБА_1 за період з 10.01.2013 по 10.07.2016 мав сплатити в рахунок погашення заборгованості за відсотками грошові кошти в загальному розмірі 78414,03 грн (а.с.18-19).
Як вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за період з 10.01.2013 по 10.07.2016 сплатив в рахунок погашення заборгованості за відсотками грошові кошти на загальну суму 33144,27 грн (останній платіж 03.07.2014 в розмірі 1341,13 грн).
Заборгованість за процентами за користування кредитом, строк сплати якої настав за період до липня 2016 року, у сумі 31257,02 грн стягненню з відповідача ОСОБА_1 не підлягають у зв'язку з пропуском строку позовної давності, а з відповідача ОСОБА_2 - у зв'язку зі спливом трирічного строку дії поруки.
Що стосується заборгованості по процентам за користування кредитом, нарахованої позивачем з серпня 2016 року по серпень 2021, то в цій частині суд зауважує наступне.
Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування, а отже, і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 4, 5 ст.82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст.559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що банк, у зв'язку із допущеною заборгованістю зі сплати кредиту, скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, оскільки строк дії договору змінився. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
У справі, яка є предметом розгляду, встановлено, що банк видав відповідачеві кредит в сумі 119900 гривень строком до 18.12.2019 року, 01.07.2019 року банк скористався своїм правом на пред'явлення до позичальника позову про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, оскільки пред'явив позов про повне стягнення тіла кредиту.
Таким чином, положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження 14-154цс18), наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нарахування процентів за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів прострочених процентів за користування Кредитом за період з липня 2019 року по серпень 2021 року - 36210,55 грн задоволенню не підлягають.
Таким чином, стягненню підлягає заборгованість відсотками за кредитом, що виникла з липня 2016 року по липень 2019 в розмірі 53370,77 грн.
Відповідно до ст. 554 ЦК України У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково зі стягненням з відповідачів заборгованості за кредитом в солідарному порядку у розмірі 126471,04 грн, я яких: 73100,27 грн - заборгованість за тілом кредиту; 53370,77 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з кожного відповідача на користь позивача підлягають стягненню 948,56 грн - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 252, 253, 254, 257, 259, 526, 527, 530, 536, 541, 554, 559, 610-612, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 136, 141, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 488/2012-Р від 19.12.2012 року станом на 16.08.2021 року у розмірі 126471,04 грн, яка складається з: 73100,27 грн - борг за кредитом; 53370,77 грн - відсотки за користування кредитом за період з 01.07.2016р. по 01.07.2019р..
У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором № 488/2012-Р від 19.12.2012 року нарахованими за період з серпня 2014 року по липень 2016 року в сумі 31257,02 грн відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відсотками за кредитним договором № 488/2012-Р від 19.12.2012 року нарахованими за період з серпня 2014 року по липень 2016 року в сумі 31257,02 грн відмовити у зв'язку зі спливом трирічного строку дії поруки.
У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором № 488/2012-Р від 19.12.2012 року в розмірі 37539,38 грн відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 948,56 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 948,56 грн.
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження за адресою: вул. Єреванська, 1 м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Лутугінським РВ УМВС України в Луганській області 09.11.1999 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача ОСОБА_1 : ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 438 від 17.09.1997 року.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Лутугінським РВ УМВС України в Луганській області 20.11.1998 року, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області О.Ю. Максименко