Справа № 399/121/20
Провадження № 2-др/399/1/22
Іменем України
17 січня 2022 року селище Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду заяву представника відповідача адвоката Гулого Андрія Васильовича про розподіл судових витрат в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання договорів оренди недійсними,
встановив:
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання договорів оренди недійсними відмовлено.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 21.12.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати по справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
30 листопада 2021 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Гулого А.В. про стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі з доказами понесення витрат на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з залученням експертів.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання договорів оренди недійсними відмовлено /т. 2 а.с. 229-236/. Під час винесення судового рішення не вирішено питання про стягнення судових витрат по справі.
Одночасно з відзивом на позовну заяву 22.04.2020 представником відповідача адвокатом Гулим А.В. подано заяву про надання доказів оплати правничої допомоги згідно умов договору протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду /а.с. 49/, разом з чим подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс та які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в розмірі 9000 грн. /а.с. 48/.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
На підтвердження понесення відповідачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу його представником адвокатом Гулим А.В. надано копію ордера серії ВА № 1003842 від 14.04.2020 /а.с.47/.
30 листопада 2021 року представником відповідача адвокатом Гулим А.В. в якості доказу понесених судових витрат по справі надано дублікат квитанції про сплату ОСОБА_2 за послуги згідно договору № 306 від 14.04.2020 в сумі 15000 грн./а.с. 239/, при цьому детального опису робіт (наданих послуг) до договору про надання професійної правничої допомоги, як і самого договору, суду не надано.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну (правничу) допомогу.
Разом з тим, у відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, сплачений позивачем судовий збір та витрати пов'язані з залученням експерта слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 133, 134 , 137, 141 ЦПК України, суд -
вирішив:
Постановити по справі № 399/121/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання договорів оренди недійсними, додаткове рішення.
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гулого Андрія Васильовиа про стягнення витрат на правничу (юридичну) допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання договорів оренди недійсними.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя М.М. Лях