Провадження №3-в/760/1/22
Справа №760/4006/21
14 січня 2022 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши заяву представника Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред'явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 17.05.2021 року по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Київ, Київської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Довгинцівським РВ Криворізького МУ УМВС в Дніпропетровській області 15.02.1996 року, прописаний за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , наказ (розпорядження) ДП «Антонов» від 04.11.20 № 2273, мобільний телефон НОМЕР_3 , в присутності представника ДП «Антонов» інженера 1 категорії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Київ, паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві, прописаний за адресою: АДРЕСА_2 , мобільний телефон НОМЕР_5 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,
У листопаді 2021 року представник Київської митниці Державної митної служби України звернувся в суд з заявою про поновлення строку на пред'явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 17.05.2021 року.
Посилається на те, що постанову Київського апеляційного суду від 17.05.2021 року Київська митниця Державної митної служби України отримала 08.11.2021 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку для пред'явлення постанови до виконання.
Просить суд поновити пропущений строк для пред'явлення постанови до виконання.
В судовому засіданні представник Київської митниці Державної митної служби України підтримав заяву з підстав викладених у ній.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував посилаючись на те, що представник Київської митниці Державної митної служби України був присутній на засіданні Київського апеляційного суду та під час оголошення постанови від 17.05.2021р. Тобто, достеменно знав про суть і наявність постанови Київського апеляційного суду від 17.05.2021 р.
21 травня 2021року Київським апеляційним судом вказану постанову від 17.05.2021 р. було направлено електронною поштою на адресу Київської митниці Держмитслужби України. Вказане підтверджує те, що Київська митниця отримала постанову ще 21 травня 2021 року.
Отже, підстав для поновлення пропущеного строку для виконання постанови немає.
Вислухавши думку учасників справи, вивчивши заяву та матеріали справи про порушення митних правил, прихожу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно статті 536 Митного кодексу України не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Статтею 303 Кодексу про адміністративні правопорушення України встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Тобто, постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернена до виконання лише протягом трьох місяців з дня її винесення.
05 березня 2021 року Солом'янським районним судом м. Києва була прийнята постанова по справі №760/4006/21, якою було закрите провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
17 травня 2021 року Київським апеляційним судом була розглянута апеляційна скарга на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2021 р., за результатами розгляду якої прийнята постанова про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено штраф у розмірі 2522218,50 грн.
Крім цього, постановлено конфіскувати вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №1743/10000/20 від 10.11.2020 р. предмети.
Повний текст постанови складений 20 травня 2021 року.
Представник Київської митниці Державної митної служби України звертаючись до суду з заявою про поновлення строку на пред'явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 17.05.2021 року, посилався на те, що постанову Київського апеляційного суду від 17.05.2021 року Київська митниця Державної митної служби України отримала 08.11.2021 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку для пред'явлення постанови до виконання, на що слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що представник Київської митниці Державної митної служби України був присутній на засіданні Київського апеляційного суду та під час оголошення постанови від 17.05.2021 р. Тобто, Київській митниці Державної митної служби України було відомо про наявність постанови Київського апеляційного суду від 17.05.2021р.
21 травня 2021року Київським апеляційним судом вказану постанову від 17.05.2021 р. було направлено електронною поштою на адресу Київської митниці Державної митної служби України (том 1, а.с. 180).
Вказане підтверджує те, що Київська митниця Державної митної служби України отримала постанову Київського апеляційного суду 21 травня 2021 року.
Також встановлено, що постанова Київського апеляційного суду від 17 травня 2021 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 травня 2021 року.
Зважаючи на вказане, Київська митниця Державної митної служби України знала про постанову ще під час її винесення 17.05.2021 р. та отримала її копію 21 травня 2021 року.
Крім цього, Київська митниця Державної митної служби України мала можливість отримати Постанову та ознайомитись з повним текстом в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 24.05.2021р.
Матеріали справи №760/4006/21 були повернуті до Солом'янського районного суду м. Києва та отримані ним 27 травня 2021 року (том 1, а.с. 182).
Таким чином, Київська митниця Державної митної служби України мала можливість отримати оригінал постанови та пред'явити її до виконання у встановлений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк, а саме у трьохмісячний строк.
Однак, Київська митниця Державної митної служби України наданим їй правом на пред'явлення виконавчих документів до виконання у встановлений строк не скористалася, хоча була належним чином обізнана про наявність виконавчого документу і мала можливість його отримати і пред'явити у встановлені строки.
Поновлення пропущених строків на пред'явлення виконавчого документа до виконання можливе лише за наявності поважних причин його пропуску, які не залежали від волі стягувача.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
Однак, причини пропуску строку для пред'явлення до виконання постанови Київською митницею Державної митної служби України не є поважними та такими, що не залежали від дій органу, який повинен бути обізнаний про рішення, які необхідно пред'явити до виконання та за матеріалами якого, особу було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити будь-який ризик свавілля.
Разом з тим Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що знаючи про судовий процес, учасник справи повинен в розумні інтервали часу вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого йому судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року).
В свою чергу, Київська митниця Державної митної служби України знаючи про судовий процес, про зміст рішення, отримавши копію рішення не вжила заходів та не скористалася своїм правом для отримання засвідченої копії рішення та не спрямувала його на виконання у встановлені строки. Тобто, це свідомий процес пропуску строків, який був підконтрольний Київський митниці Держмитслужби України і не мав об'єктивних перешкод для вчинення дій щодо пред'явлення до виконання рішення суду у встановлені законодавством строки.
Обставини даної справи свідчать про свідоме і цілеспрямоване затягування строків Київською митницею Держмитслужби України, яка є суб'єктом владних повноважень, що свідчить про безпідставний пропуск строків для забезпечення виконання судового рішення, у зв'язку з чим інша сторона (особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності) опинилася у стані правової невизначеності, що не відповідає принципу верховенства права та доктринальній практиці ЄСПЛ.
Встановлені законами строки для вчинення певних дій покликані дисциплінувати суб'єктів правовідносин та впроваджують на практиці принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.
А ні Кодекс про адміністративні правопорушення України, а ні Митний кодекс України, а ні КПК України не передбачають умов та підстав для поновлення строків для пред'явлення постанов про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил до виконання.
Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р. зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. Відновлення провадження може покласти на заявника надмірний тягар та, таким чином, бути несумісним зі статтею 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини, від 29.10.2015 № 32053/13 «Справа "Устименко проти України"» зазначає, що національний суд задовольнив клопотання, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження. Отже, національні суди, вирішивши поновити пропущений строк без наведення відповідних причин порушили принцип правової визначеності.
Згідно принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний Суд, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі №921/319/17-г/11 (11/Б-1042 (337/7-10) від 12.04.2018 р. наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість зробити наступний висновок, що постанова Київського апеляційного суду від 17.05.2021 р. була надіслана засобами електронного зв'язку Київській митниці Державної митної служби України (21.05.2021 р.), у зв'язку із чим у Київської митниці Державної митної служби України були відсутні об'єктивні перешкоди для пред'явлення її до виконання у встановлений законодавством строк.
Слід зазначити, що саме Київська митниця Державної митної служби України була заінтересована у реалізації виконання та притягнення винної особи до відповідальності за порушення митних правил, а тому повинна була контролювати виконання судового рішення своєчасно і в повному об'ємі, здійснювати заходи щодо вчасного отримання виконавчих документів чи виявлення місцезнаходження виконавчих документів.
Доказів вчинення таких дій Київська митниця Державної митної служби України не надала, тому строк пред'явлення постанови до виконання нею пропущено без поважних причин.
Крім того, щосереди до канцелярії суду від Київської митниці Державної митної служби України надходять протоколи про порушення митних правил та щоп'ятниці у Солом'янському районному суді м. Києва відбувається їх розгляд за участю представників Київської митниці Державної митної служби України, а тому представник митниці мав можливість, після повернення справи з Київського апеляційного суду до суду першої інстанції, вчасно отримати постанову від 17.05.2021 року та пред'явити її до виконання.
Враховуючи вищевикладене, прихожу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Керуючись ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 458, 472, 527-529, 536 МК України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви представника Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред'явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 17.05.2021 року по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: