Справа №760/7715/18
2-з/760/110/22
20 січня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши заяву Др. Анатоль Юнг про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація Служба у справах дітей про усунення перешкод щодо участі у вихованні, визначення способу участі у спілкуванні з дитиною,
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація Служба у справах дітей про усунення перешкод щодо участі у вихованні, визначення способу участі у спілкуванні з дитиною.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову та просить:
-зобов'язати відповідача до ухвалення рішення у справі передавати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьку на території Солом'янського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на наступний після другої суботи тиждень кожного місяця - у понеділок, середу, п'ятницю з 15 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин в присутності психолога Центру або фахівця із соціальної роботи;
-зобов'язати будь-яких інших осіб, які триматимуть дитину у себе не на підставі закону чи рішення суду, передати йому малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначено, що відповідачем порушується право дітей на контакт з батьком, остання та її родичі постійно переховують дітей та відмовляють забезпечити хоча б базовий контакт дитини з батьком. З огляду на тривалу ізоляцію дитини від батька невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду про усунення перешкод щодо участі у вихованні, визначення способу участі у спілкуванні з дитиною, оскільки може мати наслідком втрату чи погіршення безпосередніх емоційних контактів сина з батьком, підвищення рівня загрози одностороннього навіювання з боку матері. Зазначене в подальшому впливатиме на можливу наявність ускладнень в дитячо-батьківських зв'язках та стосунках та може призвести до негативних наслідків у вигляді синдрому «відчуження від батьків».
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд ухвалити рішення, яким:
1. зобов'язати відповідача не чинити перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні позивача з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2. визначити наступний спосіб участі у спілкуванні з сином:
- побачення щомісяця з 10 години 00 хвилин кожної третьої суботи до 20 години 00 хвилин кожної четвертої неділі, за умови попереднього повідомлення матері дитини, в місцях, які обиратиме позивач для таких зустрічей та без присутності матері та інших сторонніх осіб;
- побачення щорічно в день народження дитини з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, за умови попереднього повідомлення матері дитини, в місцях, які обиратиме позивач для таких зустрічей та без присутності матері та інших сторонніх осіб;
- побачення щорічно на свята з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, за умови попереднього повідомлення матері дитини, в місцях, які обиратиме позивач для таких зустрічей та без присутності матері та інших сторонніх осіб;
- спільний відпочинок щорічно не менше 14 календарних днів влітку під час літніх канікул та взимку під час зимових канікул, за умови попереднього повідомлення матері дитини, в місцях, які обиратиме позивач для такого відпочинку та без присутності матері та інших сторонніх осіб;
- спілкування з дитиною кожен другий день ввечері з 18 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин особисто засобами телефонного, електронного та іншого зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування.
Заявник посилається на те, що відповідачем порушується право дітей на контакт з батьком, остання та її родичі постійно переховують дітей та відмовляють забезпечити хоча б базовий контакт дитини з батьком. З огляду на тривалу ізоляцію дитини від батька невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду про усунення перешкод щодо участі у вихованні, визначення способу участі у спілкуванні з дитиною, оскільки може мати наслідком втрату чи погіршення безпосередніх емоційних контактів сина з батьком, підвищення рівня загрози одностороннього навіювання з боку матері. Зазначене в подальшому впливатиме на можливу наявність ускладнень в дитячо-батьківських зв'язках та стосунках та може призвести до негативних наслідків у вигляді синдрому «відчуження від батьків».
Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з п. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до приписів статей 141, 153 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини; мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини 1- 3 ст. 157 СК України).
Вбачається, що необхідність забезпечення позову в частині встановлення графіку зустрічей батька з сином на території Солом'янського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в присутності психолога, відповідає обставинам, викладеним в заяві про забезпечення позову.
Зустрічі батька з сином в присутності психолога будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків і ця обставина відповідає законним інтересам як батька так і дитини, що в подальшому може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про встановлення участі батька у вихованні та спілкуванні з сином. Порівнявши, при цьому, негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову (встановлення графіку зустрічей батька з сином у присутності практикуючого психолога) з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (втрату емоційного зв'язку між позивачем і дитиною внаслідок відсутності спілкування протягом тривалого часу), з урахуванням законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач в частині встановлення графіку зустрічей з сином та зобов'язання відповідача забезпечити явку малолітнього сина до кабінету практикуючого психолога для зустрічей з батьком, є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд вважає, що відновлення відносин та емоційного контакту дитини з його батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком. Перешкоджання відповідачем у спілкуванні позивача з малолітньою дитиною може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому, оскільки внаслідок чого можливе погіршення безпосередніх емоційних контактів дитини з батьком та підвищення рівня загрози одностороннього психологічного навіювання.
Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
За таких обставин, вимога про вжиття заходів забезпечення є обґрунтованою.
Разом з тим, вимога про зобов'язання будь-яких інших осіб, які триматимуть дитину у себе не на підставі закону чи рішення суду, передати позивачу малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягає, оскільки є не конкретною, зокрема, не визначено коло осіб, яких заявник просить зобов'язати передати йому сина, а також така вимога є неспівмірною з заявленими позовними вимогами.
Невжиття такого заходу забезпечення позову (зобов'язання будь-яких інших осіб передати позивачу дитину) не утруднить в майбутньому виконання рішення суду у випадку задоволення чи часткового задоволення позову.
З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 149, 150-153, 157 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація Служба у справах дітей про усунення перешкод щодо участі у вихованні, визначення способу участі у спілкуванні з дитиною задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 до ухвалення рішення у справі передавати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 на території Солом'янського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на наступний після другої суботи тиждень кожного місяця - у понеділок, середу, п'ятницю з 15 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин в присутності психолога Солом'янського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або фахівця із соціальної роботи.
У задоволенні інших вимог заяви відмовити.
Зазначити дані позивача: АДРЕСА_3, ОСОБА_1 .
Зазначити дані відповідача: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 .
Зазначити дані третьої особи: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація Служба у справах дітей.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: