Справа № 551/823/21 Номер провадження 33/814/69/22Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
20 січня 2022 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М.,
з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Смірнова С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Смірнова С.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шшацького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2021 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалівка Шишацького району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, 03.08.2021 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Згідно з постановою, 03 серпня 2021 року о 00-45 год. по вул. Центральна в с. Воскобійники Миргородського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ - 1102», д.н.з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився з застосуванням приладу «Алкотестер Драгер» за згодою водія. В ході огляду виявлено 2,66% проміле алкоголю в крові ОСОБА_1 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху
України в зв'язку з чим вони кваліфіковані органами Національної поліції за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернувся адвокат Смірнова С.І. в інтересах ОСОБА_1 .
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На обґрунтування вимог вказує на відсутність в матеріалах справи доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про вчинене ОСОБА_1 порушення
Зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він є зацікавленою особою при розгляді справи.
Додає, що у рапорті не зазначено точного часу ніби-то зупинки транспортного засобу та помилково вказано на пропозицію ОСОБА_1 пройти медичне освідування, оскільки працівник поліції, який складав рапорт лише викликав інший екіпаж для документування даного факту і більше ніяких дій не здійснював, що підтверджується його показами даними в судовому засіданні.
Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено не працівником поліції, що безпосередньо виявив адміністративне правопорушення, а інспектором реагування на підставі рапорту.
Зазначає, що відеозапис, наданий працівниками поліції та переглянутий в судовому засіданні не містить відомостей ні про складання адміністративного протоколу та підписання квитанції алкотестсра, ні написання пояснення ОСОБА_1 в той же час з даного відеозапису можна встановити, що ОСОБА_1 знаходиться в стані сильного алкогольного сп'яніння, що не давало йому можливості в повній мірі усвідомлювати що відбувається, як вказав останній,, він не пам'ятає що він підписував, робив те що вказували працівники поліції. Відеозапис працівниками поліції проводився не безперервно.
Також зазначив, що відео не зафіксовано той факт, що автомобіль рухався і був зупинений працівником поліції. При цьому допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_2 вказав, що такий відеозапис у нього був, проте суду він наданий не був.
Вказує на те, що переглянутий в судовому засіданні відеозапис не містить відомостей про вчинення правопорушення, а лише фіксує процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Сам факт вживання алкогольних напоїв та перебування ним у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не заперечує.
З огляду на викладене вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.І ст.130 КУпАП грунтується лише на показах працівників поліції, та не враховано, що в даній ситуації вони є зацікавленими особами а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин, чим порушено вимоги ст.245 КУпАП.
Також вказує на розбіжності і неузгодженість між собою показань допитаних у судовому засіданні працівників поліції.
Окрім цього просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч.4 ст.288 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 та адвоката Смірнова С.І., в його інтересах, які апеляційну скаргу підтримали, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №160457 від 03.08.2021 року, відповідно до якого в цей день о 00-45 год. по вул. Центральна в с. Воскобійники Миргородського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ - 1102», д.н.з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, встановленому із застосуванням приладу «Алкотестер Драгер» за згодою водія - результат 2,66% проміле;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких останній 02.08.2021 вночі вживав спиртні напої, а після цього, опівночі, керував автомобілем «ЗАЗ - 1102», д.н.з НОМЕР_2 , з порушенням ним ПДР України згоден;
- поясненнями працівників поліції, інспекторів Мелашенко О.О. та ОСОБА_3 , які вказали на те, що ОСОБА_1 , підтвердив, що керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, пройшов огляд, результат якого перевищив 2 проміле, а інспектор Мелашенко О.О. зазначив, що особисто зупинив автомобіль ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням правил стоянки, коли той, перебуваючи за кермом «ЗАЗ - 1102», д.н.з НОМЕР_2 , розпочав рух.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого результат огляду позитивний - 2,66 проміле;
- результат тесту на алкоголь - 2,66 проміле;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 підтвердив, що керував транспортним засобом та пив пиво, а також погодився пройти огляд на місці, результатом проведеного огляду встановлено його перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта щодо безпідставного складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектором реагування на підставі рапорту не є такими, що заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, у тому числі, районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, протоколи про правопорушення за ст.130 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Так, поліцейський вправі скласти щодо особи протокол про адміністративне правопорушення в межах встановлених ЗУ «Про національну поліцію» та внутрішньою посадовою інструкцією повноважень з виявлення та припинення адміністративних правопорушень, жодних перешкод щодо здійснення вказаних повноважень працівником поліції, що прибув у складі екіпажу на місце зупинки водія з метою проведення огляду на стан сп'яніння та складання протоколу за його результатом законом чи підзаконними нормативно-правовим актами не встановлено.
Доводи адвоката щодо неузгодженості пояснень допитаних у судовому засіданні працівників поліції не відповідає дійсності, оскільки як інспектором Мелашенком О.О. так і ОСОБА_3 засвідчено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, та підтверджено, що ОСОБА_3 на місце зупинки транспортного засобу прибув згодом за викликом ОСОБА_2 для фіксування стану алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 .
При цьому апелянти безпідставно вказують на відсутність на відеозаписі підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки ним зафіксовано перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, підтвердження ОСОБА_1 того, що він транспортним засобом керував та був згоден на проходження огляду на місці. При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Те, що події, зафіксовані вказаним відеозаписом, відбувалися в дійсності, ніким не спростовано. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.
Так, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП , -
Апеляційну скаргу адвоката Смірнова С.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 26 листопада 2021 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко