Справа № 161/9197/21 Провадження №33/802/29/22 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М.
Категорія:Ч.1 СТ.130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
21 січня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткачук О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ткачук Олександри Сергіївни на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2021 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 454 грн. коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 16 травня 2021 року об 06 год. 43 хв. в м.Луцьку на вул.Багдана Хмельницького, керував автомобілем марки «Рено Сандеро», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук О.С. подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує про те, що у протоколі, складеному щодо ОСОБА_1 не зазначено, які саме ознаки алкогольного сп'яніння були виявлені у нього. Крім того, його не було відсторонено від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейських з процедурою оформлення адміністративних матеріалів. Рапорт працівника поліції, який наявний в матеріалах справи не може бути належним доказом, оскільки він не завізований керівником відповідного підрозділу та написаний почерком, що є нерозбірливим та нечитабельним. Вважає, що ОСОБА_1 керував автомобілем в умовах крайньої необхідності, так як він є немісцевим та шукав готель після відвідин Першого стоматологічного форуму. Зазначає і про те, що суд першої інстанції при розгляді справи не допитав осіб, які ніби то повідомили працівникам поліції, що ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного сп'яніння сів за кермо автомобіля та здійснив рух. Крім того, вважає, що працівниками поліції було порушено вимоги ст.35 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки вони не повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, яким останній керував. Порушено працівниками поліції й інші вимоги чинного законодавства, так як відеозйомка на боді-камеру усіх подій ними безперервно не велась, а лише вибірково, - певних подій. Разом з тим, просить захисник врахувати ті обставини, що ОСОБА_1 працює у КНП "Хмельницька обласна лікарня" та КНП "Хмельницька міська дитяча лікарня" у зв'язку із чим йому потрібно на автомобілі добиратись з дому до роботи. Посилаючись на положення ст.33 КУпАП просить врахувати і те, що ОСОБА_1 має на утриманні цивільну дружину та малолітніх дітей.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткачука О.С., яка скаргу підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити, а також додатково просила врахувати наявність захворювання ОСОБА_1 підтверджуючих письмовими доказами при апеляційному розгляді, доходжу наступного висновку.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №113011 від 16.05.2021 року, який підписаний ОСОБА_1 за змістом якого він 16.05.2021 року об 06 год. 43 хв. в м.Луцьку керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
- роздруківкою із спеціального технічного приладу "Алкотест" від 16.05.2021 року (тест №328), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та висновком щодо результатів медичного огляду з метою стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.05.2021 року з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.05.2021 року, наданих працівникам поліції при складанні адміністративних матеріалів щодо нього, в яких він окрім іншого, зазначив, що перебуваючи на Першому стоматологічному форумі вдень вжив декілька келихів темного пива, а після цього вночі перебував у нічному клубі, де алкогольних напоїв не вживав, і вже близько 06:30 год. ранку керував автомобілем, оскільки рухався до готелю в якому був зареєстрований.
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться і відеозаписом з боді-камери працівника поліції, з якого окрім іншого вбачається, що він керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, а також, що він проходить огляд на стан сп'яніння в присутності двох свідків за допомогою спеціального технічного засобу, і його результат був позитивний - 1,80 проміле алкоголю. Однак, він з таким результатом згідний не був та виявив бажання пройти огляд в медичному закладі. Пройшовши такий огляд вже в медичному закладі, його результат показав - 1,27 проміле алкоголю. Відеозапис фактично підтверджує обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Доводи сторони захисту як на підставу для скасування судового рішення про те, що у протоколі, який складений щодо ОСОБА_1 працівником поліції не зазначено, які саме ознаки алкогольного сп'яніння були виявлені у нього, судом до уваги не приймаються, оскільки в даному випадку йому інкримінується саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який фактично підтверджено відповідним висновком лікаря.
Не вказує також про незаконність судового рішення і той факт, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після складання щодо нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем в умовах крайньої необхідності з посиланням на те, що він є немісцевим та шукав готель в якому був зареєстрований, на увагу суду також не заслуговують, оскільки взагалі не узгоджуються з положеннями ст.18 КУпАП "Крайня необхідність".
Не є в даному випадку і підставою для скасування судового рішення, як про це вказує сторона захисту, той факт, що відеозапис з боді-камери працівника поліції, який міститься в матеріалах справи, є не безперервним, оскільки на ньому зафіксовані події, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді щодо ОСОБА_1 , - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ткачук Олександри Сергіївни залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк