Справа №705/5653/21
2/705/1182/22
про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2022 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) з власної ініціативи питання про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 , що поданий представником позивача - адвокатом Івановим А.А. до Акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» виробничий підрозділ служби колії Христинівська дистанція колії про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_2 звернувся через свого представника- адвоката Іванова А.А. до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» виробничий підрозділ служби колії Христинівська дистанція колії про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до вимог ч.5 ст. 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст..175, 177 ЦПК України, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, а саме заявлені позовні вимоги майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при цьому не зазначено ціну позову, прохальна частина позовної заяви не містить конкретної суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, не наведено обґрунтованого розрахунку цієї суми.
Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається - сумою, яка стягується.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
У зв'язку з цим, у позовній заяві позивачеві необхідно зазначити ціну позову та обґрунтований та підтверджений відповідними доказами розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, визначити зміст позовних вимог, відповідно до проведеного розрахунку сум стягнення за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачем не надано суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які свідчать про звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до вимог ч. 4 ст. 175 ЦПК України.
У позовній заяві представником позивача зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених п.1 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При вирішенні інших трудових спорів підлягає сплаті судовий збір за ставкою, визначеною у п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
При цьому слід звернути увагу, що згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» .
При цьому вимоги позивача не є такими, які дають підстави для звільнення його від сплати судового збору в повному обсязі заявлених позовних вимог.
Зі змісту позовних вимог, з поміж іншого, вбачається, що позивачем оспорюється наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, однак дана вимога не входить до переліку позовних вимог, визначених Законом України "Про судовий збір", при пред'явленні якої судовий збір не сплачується (позиція викладена в ухвалі Верховного Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного судуБурлакова С. Ю. від 20.09.2021у справі № 571/1467/19).
Крім того, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є вимогою, при пред'явленні якої позивач звільняється від сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.
Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі 761/943/18.
В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини п'ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Із положень приписів ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Тобто, середній заробіток за час вимушеного прогулу є компенсаційною виплатою працівнику, при цьому не є заробітною платою працівника та не входить до її складу, тому стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до положень частини другої статті 416 ЦПК України та частини першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов'язковим для застосування судами.
За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, ОСОБА_2 повинен сплатити судовий збір за звернення до суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (майнова вимога) - (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та вимог нематеріального характеру - про скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) або ж зазначити підстави звільнення від його сплати.
Позивач, заявляючи вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не вказує конкретний розмір такої виплати, а тому суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану позовну вимогу.
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Крім того, позивачу на усунення недоліків необхідно подати позовну заяву в новій редакції та її копії для відповідача разом із належним чином завіреними додатками до позову, в якій зазначити ціну позову, розмір середньомісячного заробітку, розрахунок, який, на його думку, підлягає стягненню.
Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Івановим А.А. до Акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» виробничий підрозділ служби колії Христинівська дистанція колії про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Спосіб усунення недоліків полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї; визначені ціни позову та наданні обґрунтованого та підтвердженого відповідними доказами розрахунку сум стягнення за час вимушеного прогулу та, відповідно, вірному визначенні та сплаті суми судового збору за дві вимоги майнового та немайнового характеру.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Івановим А.А. до Акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Одеська залізниця» виробничий підрозділ служби колії Христинівська дистанція колії про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Л. Гудзенко