Справа № 545/861/21 Номер провадження 33/814/49/22Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
13 січня 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Гречка Є.В., за участі: адвоката Власенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на посаді голови Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року,-
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, як голова ВСК «Злагода», вчинив правопорушення: ведення податкового обліку, а саме: п.п. 14.136, п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.231, п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, пп192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.98, ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 484 410 грн., у т.ч. по періодах: листопад 2018 - 477 743 грн., липень 2019 - 6 667 грн., п.46.ст.46, п.286.2 ст.286 ПК України в частині неподання податкового розрахунку земельного податку за періоди 2018, 2019 рр., п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14, п.274.1 ст. 274, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287 ПК України в результаті чого занижено суму земельного податку на загальну суму 6,60 грн., у т.ч. по періодах: вересень-грудень 2018-2,03 грн., січень - вересень 2019 - 4,57 грн., п.50.1. ст.50 ПК України в частині не застосування штрафних санкцій внаслідок самостійного виправлення неповної сплати узгоджених грошових зобов'язань в розмірі 1 170 511 грн. при подані уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , як голова ВСК «Злагода», вчинив правопорушення: ведення податкового обліку, а саме: п.п. «б» п.176.2 ст.176 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, та Порядку заповнення податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою 1ДФ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та зареєстрованого в Міністерства фінансів України 30.01.2015 року за №111/26556, а саме подання, за звітні періоди - 1 квартал 2017 року, 2-4 квартали 2018 року, в результаті чого подано податкові розрахунки з недостовірними відомостями, ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
За результатами розглядуоб'єднаного адміністративного матеріалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та наклав на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., а також адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та наклав на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 грн.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП України остаточно наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року, та закрити провадження у справі. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, поважність причин пропуску якого обґрунтовує тим, що розгляд справи відбувся за його відсутності, а про факт винесення оскаржуваної постанови він дізнався лише в листопаді 2021 року.
Перевіривши матеріали справи, а також доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вважаю, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо про складення відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення № 870 та 871 від 15 березня 2021 року. Крім того, у протоколах про адміністративне правопорушення особу було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Полтавському районному суді Полтавської області, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у вказаних протоколах.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З метою дотримання прав ОСОБА_1 та положень ст. 268 КУпАП, розгляд справи декілька разів був відкладено на наступні дати: 05 квітня 2021 року, 19 квітня 2021 року, 07 травня 2021 року. ОСОБА_1 повідомлявся про день, час, місце розгляду справи, шляхом направлення повісток за адресою реєстрації.
Твердження ОСОБА_1 про його необізнаність про перебування у провадженні Полтавського районного суду Полтавської області матеріалів про адміністративне правопорушення, а також не отримання ним судових повісток спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що судова повістка на судове засідання, призначене на 05 квітня 2021 року була особисто вручена ОСОБА_1 31 березня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень ст. 285 КУпАП місцевим судом ОСОБА_1 було направлено копію постанови суду від 07 травня 2021 року. Проте, вказане поштове відправлення повернулись на адресу суду із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання», тобто з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії, про що наголошує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що ВСК «Злагода», головою якого є ОСОБА_1 , у квітні 2021 року звернулося до до Головного управління ДПС у Полтавській області з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, сформованого за результатами документальної планової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 15 березня 2021 №1410/16-31-07-01-10/ НОМЕР_1 , яка стала безпосередньою підставою для складення протоколів про адміністративне правопорушення № 870 та 871 від 15 березня 2021 року і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
За результатами судового розгляду ухвалено рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року.
Таким чином, протягом квітня-жовтня 2021 року, юридичною особою, головою якої являється ОСОБА_1 , вчинялися дії щодо оскарження процесуальних рішень органу ДПС України, складених на підставі акту від 15 березня 2021 №1410/16-31-07-01-10/03769706, однак, не вчинялося жодних дій щодо прийняття участі у розгляді адміністративного матеріалу про притягнення голови юридичної особи до адмінстративної відповідальності за протоколами, складеними на підставі вказаного акту, із змістом яких особа була ознайомлена і усвідомлювала факт розгляду справи у Полтавському районному суді Полтавської області.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
При цьому, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням того, що судом першої інстанції було дотримано вимоги Закону під час розгляду справи, а також, вбачаючи, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про перебування у провадженні Полтавського районного суду Полтавської області адміністративного матеріалу про притягнення його до адміністративної відповідальності, до суду не з'явився, будь-яких заяв та клопотань до суду не подавав, справою не цікавився, поштову кореспонденцію із суду не отримував, вважаю, що ОСОБА_1 не наведено причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду.
Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож адвокат мав об'єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож адвокат мав об'єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Також не свідчать про поважність пропуску строку, передбаченого законом для оскарження постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності, доводи скаржника, що він дізнався про існування постанови у листопаді 2021 року, коли відносно нього були відкриті виконавчі провадження, при цьому ОСОБА_1 взагалі не конкретизує дату коли саме за його твердженням йому стало відомо про існування оскарженої постанови суду, при тому, що постанови про відкриття виконавчого провадження були винесені 08 листопада 2021 року, а апеляційна скарга подана лише 25 листопада 2021 року.
Європейський Суд з прав людини, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, про що й зазначається у справах Bellet v. France (Белле проти Франції), Judgment in the case of Ilhan v. Turkey (Ільхан проти Туреччини), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України».
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, з огляду на відсутність поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд доходить висновку, що відповідно до положень ст. 294 КУпАП, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року слід відмовити.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарженняпостанови Полтавського районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року, яке міститься в апеляційній скарзі на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 07 травня 2021 року, відмовити.
Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця