Справа № 431/3514/21
Провадження № 22-ц/810/1029/21
Іменем України
17 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Луганської В.М., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2021 року
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, в обґрунтування якого вказала, що 07 вересня 2020 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з залишку суми недоотриманої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії в порядку спадкування 188679,87 грн.
Відповідачем сплачено позивачу недоотриману пенсію в розмірі 157542,81 грн за період з 01 вересня 2017 року по 01 вересня 2019 року, що підтверджується копією разового доручення від 12 лютого 2021 року.
Різниця між недоотриманою сумою пенсії складає 31137,06 грн, у виплаті якої позивачу Старобільським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України в Луганській області відмовлено.
Вказана відмова обґрунтована тим, що датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонера, є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії та надали усі передбачені законодавством документи, тому сума, яка підлягає виплаті, змінюється в залежності від дати звернення до управління особи, яка має право на отримання даної виплати.
Позивачка просила суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у порядку спадкування за заповітом, нараховану але не виплачену пенсію у розмірі 31137,06 грн, яка належала померлій ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення недоотриманої пенсії, в порядку спадкування за законом задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, нараховану але невиплачену пенсію, що належала спадкодавцю - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 31137,06 грн.
Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що предметом даного спору є захист прав позивача на одержання суми недоотриманої суми, яка належала спадкодавцю і яку спадкодкоємець, може отримати.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській областіпросить скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вказує на те, що 07 вересня 2020 року ОСОБА_1 , будучи спадкоємицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась до управління з заявою на виплату недоотриманої померлим ОСОБА_3 пенсії, спадкоємицею якого була ОСОБА_2 з необхідним пакетом документів, в тому числі зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07 вересня 2020 року на суму недоотриманої пенсії в розмірі 188679,87 грн.
Враховуючи строк, передбачений ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувало позивачу недоотриману померлим пенсію за період з 06 вересня 2017 року по 30 вересня 2019 року у сумі 157542,81 грн.
Тому, посилаючись на положення ст. 46 та ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», скаржник вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, однак суд першої інстанції неправильно розтлумачив норми права та прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 роз'яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву до суду не надходило.
Сторони в судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, та у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Позивачем надана заява про розгляд справи без його участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що предметом даного спору є захист права позивача на одержання суми недоотриманої пенсії, яку спадкодкоємець, може отримати на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи, з огляду на таке.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.13).
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07 грудня 1972 року (а.с. 12).
Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 вересня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Замарь О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 631, ОСОБА_1 належить спадщина після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з суми не отриманої, у зв'язку зі смертю, пенсії у сумі 188679,87 грн, що підтверджується листом Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 109/03-01 від 08 січня 2020 року, яка належала ОСОБА_3 , сину спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була мати ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав (а.с.16).
Отже ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 вересня 2020 року, успадкувала не отриману, у зв'язку зі смертю, пенсію у сумі 188679,87 грн, яка належала спадкодавцеві, після смерті сина ОСОБА_3 .
Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та не визнане у встановленому законом порядку недійсним.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше, ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача різницю між сумою недоотриманої пенсії на яку видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом та сумою яка була виплачена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала пенсію за період з 01 вересня 2017 року по 01 вересня 2019 року у розмірі 157542,81 грн, що підтверджується копією разового доручення Старобільського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Луганській області № 909340158117/67/49 від 12 вересня 2021 року.
Залишок недоотриманої суми пенсії складає 31137,06 грн.
Дані обставини не оспорюються сторонами.
Встановивши, що за життя ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначеному законом порядку прийняла спадщину, яка складається з суми не отриманої, у зв'язку зі смертю пенсії у розмірі 188679,87 грн, яка належала її сину ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформила своїх спадкових прав, а ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену вище суму, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка як спадкоємиця набула право на отримання не виплаченої пенсії.
Оскільки Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області позивачці частково виплачено недоотриману пенсію, яка зазначена у свідоцтві про право на спадщину від 07 вересня 2020 року, то сума недоотриманої пенсії у розмірі 31137,06 грн підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які передбачають, що сума пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
В свідоцтві про право на спадщину за заповітом, виданому 07 вересня 2020 року приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Замарь О.О. зазначено, що ОСОБА_1 успадкувала неотриману, у зв'язку зі смертю, пенсію у сумі 188679,87 грн, яка належала ОСОБА_3 , сину спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була мати ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав. Як зазначено у свідоцтві про право на спадщину за заповітом сума неотриманої пенсії підтверджується листом Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 109/03-01 від 08 січня 2020 року.
Крім того слід зауважити, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Тому зазначена вище сума пенсії, що належала ОСОБА_2 в порядку спадкування, увійшла до складу спадщини та позивачка, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми. Положення ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 січня 2022 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді: Ю.П. Лозко
В.М. Луганська