Провадження № 11-сс/803/156/22 Справа № 202/8272/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 січня 2022 року м.Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки
України, яка зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 24 лютого 2022 року, заборонено залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 21-00 години вечора до 06-00 години ранку наступної доби.
Покладено на останню обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, дані про особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв'язки, утримує малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 відмовити.
На обгрунтування своїх вимог посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує, що слідчий суддя не надав належної оцінки даним про особу підозрюваної, яка раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання та позитивно характеризується, одружена, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважає, що судом не враховано належної процесуальної поведінки підозрюваної, яка з часу внесення відомостей до ЄРДР, прибувала за кожним викликом слідчого, добровільно виконувала покладені на неї обов'язки, не знищувала та не спотворювала будь-які речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не впливала на інших учасників кримінального провадження, у зв'язку з чим заявлені ризики вважає безпідставним.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_8 та підозрювану ОСОБА_7 , які апеляційну скаргу підтримали, на її задоволенні наполягали з викладених у ній підстав; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисника та зауважив, що визначений запобіжний захід є необхідним для запобігання встановленим ризикам та виконання покладених на підозрювану обов'язків; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи захисника щодо незаконності ухвали слідчого судді, викладені в апеляційній скарзі та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12012040000000470 від 20 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що є тяжким злочином, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
24 грудня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обгрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого, та не оспорюється захисником в апеляційній скарзі. Посилання захисника на те, що з боку іншого учасника ДТП також мало місце порушення вимог ПДР, не спростовує обгрунтованості підозри щодо самої ОСОБА_7 .
Що стосується висновку слідчого судді про наявність щодо підозрюваної ОСОБА_7 ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то його колегія суддів вважає обгрунтованим, оскільки ОСОБА_7 небезпідставно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і за нього передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що може спонукати останню до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду, враховуючи, той факт, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні перебуває на стадії завершення.
Також колегія суддів оцінює як такий, що відповідає встановленим фактичним обставинам і відомостям про особу підозрюваної, висновок слідчого судді про можливість усунення цього ризику достатньою мірою шляхом застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї відповідних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги щодо належної процесуальної поведінки підозрюваної під час досудового розслідування та наведені захисником відомості про її особу, а саме про стан її здоров'я і те, що вона раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружена, утримує малолітню дитину, а отже має міцні соціальні зв'язки, колегія суддів приймає до уваги, втім звертає увагу на те, що ці відомості були предметом дослідження в суді першої інстанції, який дав їм належну оцінку і достатньою мірою врахував при обранні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, який є дієвим, втім не становить надмірного тягаря для підозрюваної.
На думку суду апеляційної інстанції, наведені захисником обставини у сукупності зменшують вагомість встановленого щодо підозрюваної ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, втім не усувають його повністю, а отже не дають достатніх підстав для скасування застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу або застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4