Провадження № 33/803/2/22 Справа № 183/6136/21 Суддя у 1-й інстанції - Крохмалюк І. П. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
13 січня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу захисника Пономарьова Євгенія Олексійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю:
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою суду першої інстанції, 21.08.2021 року о 00.10 годині біля будинку 42 по вул. Шевченка в м. Перещепине Новомосковського району водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за згодою водія за допомогою приладу «Alkotest 6810», тест № 1565, результат огляду - 0.44 проміле. При цьому здійснювалася відповідна відеофіксація.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник посилається на поважність пропуску такого строку у зв'язку з тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції проводився за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та без належного повідомлення про дату, час та місце такого розгляду, а копію оскарженої постанови ОСОБА_1 було отримано безпосередньо в приміщенні суду 25 листопада 2021 року, після чого, 09 грудня 2021 року захисник звернувся з апеляційною скаргою.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що на його думку є підставою для його скасування та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Так, зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та без завчасного його повідомлення про дату, час та місце такого розгляду, чим грубо порушено вимоги ст. 268 та ст. 277-2 КУпАП. Крім того, вказує, що повістку про виклик до суду на 02 листопада 2021 року судом було направлено лише 19 листопада 2021 року та отримана ОСОБА_1 лише 23 листопада 2021 року, в той час, як справа про адміністративне правопорушення розглянута 09 листопада 2021 року. Також матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо направлення копії постанови ОСОБА_1 .
Разом з цим, посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення, в супереч вимог п. 6 ч. ІІ спільного Наказу МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року “Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” не містить особистих даних та підписів свідків, які повинні бути присутні під час проведення огляду на стан сп'яніння. Також, в порушення зазначеної Інструкції, працівниками поліції не було пред'явлено ОСОБА_1 ані сертифікат відповідності, ані свідоцтво про повірку газоаналізатора “Драгер”. Більше того, працівники поліції не роз'яснили право та не пропонували ОСОБА_1 пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я.
Вказує, що в постанові суду зазначено номер результату тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння №1565, в той час, як в матеріалах справи міститься тест №1003.
Також, з посиланням на Накази МОЗ України №95 від 10.02.2010 року та №122 від 10.02.2017 року, Наказ Мінекономрозвитку №1161 від 13.07.2016 року, вказує, що працівники поліції не мали право використовувати газоаналізатор “Alkotest 6810”, оскільки його не внесено до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки та строк дії свідоцтва про його державну реєстрацію закінчився 10.02.2015 року.
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подані захисником клопотання та апеляційну скаргу та просив їх задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі за відсутності у діях його складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Захисник Пономарьов Є.О. до апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце апеляційного перегляду був повідомлений належним чином, заяв про відкладення або про поважність причин неприбуття не направляв, у зв'язку з чим, та з врахуванням думки самого ОСОБА_1 , який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності захисника, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.
Мотиви апеляційного суду.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи судом першої інстанції та отримав копію постанови суду першої інстанції лише 25 листопада 2021 року, у зв'язку з чим апеляційний суд доходить висновку про поважність причин пропуску та необхідність поновлення йому строку апеляційного оскарження.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд, провівши повторний судовий розгляд справи, проаналізувавши зміст оскарженої постанови, безпосередньо дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вважає, що судом не у повному обсязі виконано вимоги ст. 280 КУпАП, що у даному випадку є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, з огляду на таке.
За матеріалами справи про адміністративне правопорушення та постановою суду першої інстанції, прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначено як “ ОСОБА_3 ”.
В той же час, під час апеляційного перегляду справи при встановленні анкетних даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності шляхом дослідження паспорту громадянина України, апеляційним судом було встановлено, що прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності “ ОСОБА_4 ”.
При цьому, сам ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду не заперечував проти фактичних обставин справи, щодо його зупинки 21 серпня 2021 року об 00:10 годині працівниками поліції, проходження огляду на стан сп'яніння, складання та підписання процесуальних документів та вважав, що працівниками поліції та судом першої інстанції було допущено технічну помилку.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає, що зазначення в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та в постанові суду першої інстанції прізвища “ ОСОБА_3 ” є суто технічною помилкою, яка може бути усунута під час апеляційного перегляду шляхом скасування постанови суду першої інстанції та проведенням повторного розгляду справи.
В той же час, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №481107 від 21 серпня 2021 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; роздруківкою зі спеціального технічного засобу - газоаналізатора Драгер №1003 від 21.08.2021 року та актом огляду на стан сп'яніння з застосуванням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 0,44%о алкоголю, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксована процедура проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 ; рапортом працівників поліції від 21.08.2021 року, відповідно до якого у вказаний день було зупинено автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння з застосування спеціального технічного засобу, на що останній погодився та відповідно до висновку №1003 у водія виявлено 0,44%о алкоголю, після чого складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Аналізуючи вищевикладені докази, апеляційний суд доходить висновку про їх належність, допустимість та достовірність, а їх кількість та взаємоузгодженість достатніми для встановлення порушення в діях водія ОСОБА_1 п. 2.9а ПДР України та його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вказані положення закону, апеляційний суд вважає посилання захисника на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення не може бути доказом таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд зазначає, що відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення пояснення свідків обумовлені законодавчими змінами, щодо спрощення процедури проведення огляду на стан сп'яніння, яка, відповідно до ст. 266 КУпАП, наразі не вимагає обов'язкового залучення свідків для проведення такого огляду. Виключення з зазначеного порядку має місце лише у випадку, якщо з об'єктивних технічних причин, засоби відео-фіксації не можуть бути застосовані. З огляду на вказане, апеляційні доводи захисника в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у даному випадку, в матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, що повністю узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, апеляційний суд вважає їх частково обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні 2 корінці з судових повісток про виклик до суду на 10:00 годин 07.10.2021 року та 11:00 годин 02.11.2021 року (а.с. 8-9). Однак, будь-якої інформації щодо отримання вказаних судових викликів ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а також відсутні повідомлення про призначення справи до розгляду на 09 листопада 2021 року, коли вона була фактично розглянута, що є порушенням вищевказаних вимог закону.
В той же час, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомився з визначеним часом та датою його розгляду на 22 вересня 2021 року на 09:00 годину, що засвідчив своїм власним підписом у відповідній графі протоколу.
Більше того, ОСОБА_1 було відомо про те, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлено до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, однак на протязі трьох місяців останній не вжив будь-яких заходів з метою отримання інформації про актуальну дату призначення справи до розгляду або стану розгляду справи, що, на думку апеляційного суду, свідчить про його юридичну незацікавленість у наслідках розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Таким чином, враховуючи що дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, дотримуючись розумних строків розгляду справи, суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про розгляд справи у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тим більше, що відновити свої права, в тому числі й право на особисту участь у судовому засіданні, ОСОБА_1 мав змогу під час апеляційного перегляду справи та таким правом скористався. Більше того, зазначені порушення не скасовують провини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України.
Апеляційний суд не входить в обговорення доводів апеляційної скарги захисника щодо зазначення в постанові суду невірного номеру тесту на стан алкогольного сп'яніння, оскільки у даному випадку постанова суду першої інстанції скасовується, а апеляційним судом повторно встановлюються обставини справи та досліджуються докази.
Необґрунтованими є твердження захисника про порушення з боку поліцейських визначеної законом процедури проведення огляду на стан сп'яніння з використанням на місці зупинки транспортного засобу приладу “Драгер” у зв'язку з закінченням строку дії свідоцтва про його державну реєстрацію з огляду на таке.
Пунктами 5, 6, 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно з п. 4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція №1395), результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Матеріалами справи підтверджено, що працівниками поліції з дотриманням вищезазначених вимог Інструкцій проведений огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 прилад № ARBF-0425 за добровільною згодою ОСОБА_1 з застосуванням засобів відеофіксації, за результатами проведення якого зафіксований показник 0,44 проміле, про що складені акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та протокол про адміністративне правопорушення, з чим погодився ОСОБА_1 , підписавши їх особисто, жодних заперечень з приводу виявленого результату сп'яніння, вимог про доставлення його до закладу охорони здоров'я або про пред'явлення сертифікату відповідності газоаналізатора останній не зазначав, а закінчення строку дії свідоцтва про його державну реєстрацію не виключає можливість його застосування, за умови своєчасного здійснення калібрування та дотримання вимог інструкції з експлуатації.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.
Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18.01.2018 року на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alcotest Drager 6810», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 року по 10.02.2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Зазначена інформація також вказана і в листі в.о. заступника генерального директора ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" № 28-10/60 від 04.04.2017 року.
Окрім того, порядок ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.07.2016 № 1161.
Згідно з пунктами 3, 4 розділу І цього Порядку формування та ведення Реєстру забезпечуються науковим метрологічним центром - державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (далі - ДП "Укрметртестстандарт") шляхом унесення відомостей про затверджені типи ЗВТ та доповнень до них. ДП "Укрметртестстандарт" забезпечує оприлюднення Реєстру на своєму веб-сайті. Інформація в Реєстрі є відкритою і загальнодоступною та розміщується у форматі, придатному для роздрукування.
З відомостей із зазначеного Реєстру вбачається, що на сьогодні газоаналізатори Alcotest…, Interlock…, виробництва Drager Safety AG & Co… мають сертифікат перевірки типу UA.TR.001 101-17, виданий 05.10.2017, та який має строк дії до 05.10.2027. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.
Отже, газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», який був застосований працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, дозволений МОЗ, має сертифікат перевірки зі строком дії до 2027 року та є спеціальним технічним засобом, а також пройшов калібування останній раз 02 жовтня 2020 року, що видно з відповідного чеку (а.с.4).
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції .
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд вважає встановленим і доведеним той факт, що своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішення питання про вид та розмір адміністративного стягнення, апеляційний суд, враховує характер вчиненого правопорушення, яке є грубим порушення вимог правил дорожнього руху, а також відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає необхідним і достатнім для досягнення завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення буде стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання захисника Пономарьова Євгенія Олексійовича задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Пономарьова Євгенія Олексійовича задовольнити частково.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Піскун