Провадження № 11-сс/803/60/22 Справа № 932/7679/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 січня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року про скасування повідомлення про підозру
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року задоволено частково скаргу адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та, зокрема, скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021041030001096 від 25.09.2021 та зобов'язано слідчих внести до ЄДРД відповідні відомості.
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя, врахувавши, що ОСОБА_6 з 25 по 26.09.2021 перебував у важкому стані, та повідомлення про підозру не містить підпису про її вручення чи відмову від підпису, натомість повідомлення було вручено захиснику ОСОБА_12 , дійшов висновку про невручення вказаного повідомлення про підозру ОСОБА_6 , тому дійшов висновку про необхідність скасування повідомлення про підозру з внесенням до ЄРДР відповідних відомостей.
В апеляційній скарзі прокурор просить поновити процесуальний строк на оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Обґрунтовуючи поважність причин пропущення процесуального строку на оскарження ухвали слідчого судді, прокурор вказує, що 01.12.2021 ухвалу фактично оголошено не було, та її повний текст прокурору не надано, не зважаючи на подане 03.12.2011 клопотання, а про виготовлення вказаної ухвали прокурор дізнався лише після її отримання слідчим СВ ДРУП.
Свої вимоги про скасування ухвали прокурор обґрунтовує незаконністю судового рішення. Так, прокурор вказує, що слідчий суддя, не надав належної оцінки тим обставинам, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено захиснику ОСОБА_12 в присутності понятих, а під час досудового розслідування було проведено ряд слідчих дій, які підтверджують законність та обґрунтованість вказаної підозри, тому вважає, що підозру було вручено у відповідності до вимог закону, й ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просив поновити пропущений процесуальний строк на оскарження ухвали слідчого судді та задовольнити апеляційну скаргу, підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Вирішуючи питання про необхідність поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, колегія суддів виходить з того, що оскаржувану ухвалу слідчим суддею було оголошено після виходу з нарадчої кімнати, за відсутності учасників провадження, й матеріали провадження не містять відомостей про направлення копії судового рішення, зокрема й прокурору.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали та приходить до висновку, що його слід поновити.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру положень глави 22 КПК України, яка регулює правові підстави та порядок повідомлення конкретної особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підстави для його зміни, а також вимоги до змісту та реквізитів повідомлення про підозру як процесуального документу.
Згідно із ст.ст. 276-278 КПК України при розгляді скарги на рішення слідчого повідомлення про підозру, слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Відповідно до статті 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 111 КПК України встановлено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію, яке повинно мати певну форму і зміст, згідно із вимогами статті 112 КПК України, та здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, тобто за правилами здійснення виклику.
Отже момент повідомлення про підозру є початком одного з найважливіших етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадження, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особі про підозру.
При цьому, за висновком Великої Палати Верховного Суду, у постанові від 11.12.2019 (справа №536/2475/14-к) вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз'яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.
Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Разом з цим, згідно з ч.ч. 1, 2 статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З системного аналізу цих приписів кримінального процесуального закону випливає, що вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, може застосовуватись виключно у випадку невстановлення місцезнаходження особи, тобто переховування її від слідчого, прокурора. При цьому, у випадку коли місцезнаходження особи в Україні відомо стороні обвинувачення і немає підстав для її оголошення у розшук, повідомлення про підозру не може вручатися у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
У разі відмови від безпосереднього отримання повідомлення про підозру особою або залишення нею місця вчинення такої процесуальної дії уповноважена особа, відповідно до ч. 6 ст. 104 КПК України повинен засвідчити факт відмови особи від посвідчення отримання повідомлення.
З викладеного можна виділити такі основні підстави для скасування повідомлення про підозру: складення та вручення повідомлення про підозру неуповноваженою особою (неналежним суб'єктом), порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру та необґрунтованість підозри.
Цих вимог кримінального процесуального закону та позицій ЄСПЛ слідчим суддею було дотримано належним чином.
З матеріалів провадження видно, що СВ Дніпровського РУП ГУНП у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесеного до ЄРДР за № 12021041030001096 за ч. 1 ст. 263 КК України.
25.09.2021 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26.09.2021 слідчим слідчого відділу Дніпровського РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_13 за погодженням з прокурором ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України.
В межах цього кримінального провадження адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулися до слідчого судді із скаргою, зокрема, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено скаргу сторони захисту та скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України.
Це рішення колегія суддів вважає таким, що узгоджуються з вищенаведеними вимогами закону.
Так, з вказаного повідомлення про підозру видно, що воно не містить підпису ОСОБА_6 про вручення або відмови від його отримання.
Згідно з протоколом затримання від 25.09.2021 ОСОБА_6 було затримано о 19:45 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Чернишевського, 47. Разом з цим, цей протокол містить відомості про перебування в цей час ОСОБА_6 без свідомості, що підтверджується і медичними документами, відповідно до яких, ОСОБА_6 перебував у важкому стані 25 та 26 вересня 2021 року.
Ці обставини не заперечувала і сторона обвинувачення в судовому засіданні апеляційного суду.
Водночас, повідомлення про підозру містить відомості про його вручення захиснику ОСОБА_12 в присутності понятих.
Разом з цим, кримінального процесуальний кодекс не містить положень, які б передбачали можливість вручення повідомлення про підозру особі її захиснику, за умови не здійснення спеціального досудового розслідування, в порядку визначеному главою 24-1 КПК України.
Отже, слідчий суддя дійшов об'єктивного та неупередженого висновку про те, що органом досудового розслідування не було вжито усіх заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.
До того ж, враховуючи, що місце знаходження ОСОБА_6 органу досудового розслідування було достеменно відомо, він не перебував у розшуку та щодо нього не проводиться спеціальне досудове розслідування, доводи прокурора про належне, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, повідомлення про підозру ОСОБА_6 , зокрема шляхом вручення цього повідомлення захиснику ОСОБА_12 , є неспроможними й такими, що суперечать порядку повідомлення про підозру, визначеному ст.ст. 276-278 КПК України.
Твердження сторони захисту щодо необхідності закриття провадження є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки заявлене клопотання є неконкретизованим, й викладені в ньому підстави для закриття апеляційного провадження не відповідають вимогам КПК України.
Отже, під час апеляційного розгляду встановлено, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 не дотримано вимог ст. 278 КПК України, а в апеляційній скарзі не наведено беззаперечних доводів, які б спростували ці висновки та слугували б підставою для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нової, тому колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухвали слідчого судді, яка скасуванню не підлягає, у зв"язку з чим у задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року - задовольнити.
Поновити прокурору Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року.
Апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4