Справа № 2-37/09 Головуючий у 1 інстанції: Глинянчук В. Д.
Провадження № 22-ц/802/60/22 Категорія: 63 Доповідач: Матвійчук Л. В.
20 січня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Матвійчук Л. В.,
суддів - Киці С. І., Осіпука В. В.,
з участю секретаря судового засідання - Савчук О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Любешівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про зняття з реєстрації та виселення за апеляційною скаргою заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2021 року,
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (далі - ТОВ «ФК «Гефест») звернулося до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи вимоги тим, що заочним рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 23 березня 2009 року у цивільній справі № 2-37/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») ОСОБА_1 виселено із займаного нею жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язано Любешівський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області зняти відповідача з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист.
Заявник зазначав, що між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») та Акціонерним товариством «Оксі Банк» (далі - АТ «Оксі Банк») 30 травня 2019 року було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-8, згідно умов якого продавець передав у власність покупцеві права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1 та у додатку № 7 до договору. Відповідно до додатків №№ 1, 7 до договору до АТ «Оксі Банк» перейшло право вимоги по кредитному договору № 014/1132/82/41747 та договору іпотеки реєстровий № 310 від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1
30 травня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК Гефест» було укладено договір № 30052019 про відступлення права вимоги, згідно умов якого продавець передав у власність покупцеві права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1 та у додатку № 7 до договору. Відповідно до додатків №№ 1, 7 до договору до ТОВ «ФК Гефест» перейшло право вимоги по кредитному договору № 014/1132/82/41747 та договору іпотеки реєстровий № 310 від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1
30 травня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки за реєстровим № 1126, згідно умов якого АТ «Оксі Банк» стало єдиним власником всіх прав вимоги, зокрема і за договором іпотеки № 310 від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1
31 травня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК Гефест» було укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки реєстровий № 1127, згідно умов якого ТОВ «ФК Гефест» стало єдиним власником всіх прав вимоги за договорами іпотеки, зокрема, але не виключно, за договором іпотеки № 310 від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 .
Ураховуючи наведене, заявник ТОВ «ФК «Гефест» просив суд замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК Гефест» у виконавчому листі, виданому Любешівським районним судом Волинської області на підставі рішення Любешівського районного суду Волинської області від 23 березня 2009 року у справі № 2-32/09 щодо ОСОБА_1 .
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Гефест» відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник ТОВ «ФК «Гефест», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки судом не було враховано тієї обставини, що законодавством не передбачено, що для заміни стягувача у виконавчому листі потрібні відомості про внесення змін про іпотекодержателей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, основною умовою для заміни стягувача у виконавчому листі є факт переходу прав вимоги. До проведення заміни стягувача ТОВ «ФК Гефест» не може отримати інформацію на якій підставі закінчене виконавче провадження та інформацію про рух виконавчого листа в органах Державної виконавчої служби, так як не має на це відповідних процесуальних прав. Отже, відсутність підписів сторін на витягах з додатків, не надання відомостей про внесення змін про іпотекодержателей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не надання доказів на якій підставі закінчене виконавче провадження та де перебуває виконавчий лист, не є перешкодою для заміни стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК Гефест» у виконавчому листі. Тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви.
Відзивів на апеляційну скаргу інші учасники справи не подавали.
Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи та причини неявки учасників справи суд апеляційної інстанції визнає неповажними.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
За змістом ч. ч. 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у цій справі є 20 січня 2022 року - дата складення повного судового рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви, виходячи з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 23 березня 2009 року у цивільній справі № 2-37/09 позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Любешівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області задоволено та виселено відповідачів із займаного ними жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житла та зобов'язано Любешівський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області зняти відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 29 квітня 2009 року вказане заочне рішення скасовано.
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 14 травня 2009 року позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, виселено відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із займаного ними жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житла та зобов'язано Любешівський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області зняти відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. Предметом судового розгляду було невиконання укладеного відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитного договору № 014/1132/82/41747 та договору іпотеки від 24 березня 2008 року. Рішення суду набрало законної сили.
01 липня 2009 року за заявою представника ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за вихідним № 5273 судом було видано та направлено стягувачу виконавчий лист.
Судом також встановлено, що відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 3.3, 5.4 договору № 114/2-8 від 30 травня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив за плату АТ «Оксі Банк» права вимоги до боржників та поручителів, вказаних у реєстрі боржників. Перелік кредитних договорів, боржників та поручителі, суми заборгованості боржників на дату підписання договору зазначені у додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною. Відступлення новому кредитору зазначених у попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.3 договору та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою, наведеного у додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що реєстри боржників підписуються сторонами не пізніше 5 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників. У випадку, якщо на момент підписання реєстру боржників будь-яка заборгованість за кредитним договором буде погашена повністю, відповідні права вимоги щодо такого кредитного договору не включаються в реєстр боржників. З моменту відступлення новому кредитору права вимоги та/або передачі документації щодо прав вимоги, стосовно яких здійснюється примусове стягнення заборгованості в судовому порядку або у виконавчому провадженні, новий кредитор готує заяви про заміну сторони у відповідному провадженні з первісного на нового кредитора та направляє їх до відповідного суду у відповідності до вимог процесуального законодавства України.
Згідно витягів з додатками № 1 та № 7 до договору про відступлення права вимоги № 114/2-8 від 30 травня 2019 року по кредитному договору №014/1132/82/41747 від 24 березня 2008 року значиться боржник ОСОБА_1
31 травня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» уклали договір про відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л.
Згідно з витягом з додатку № 1 до договору про відступлення права за договорами іпотеки від 31 травня 2019 року по кредитному договору №014/1132/82/41747 від 24 березня 2008 року значиться боржник ОСОБА_1
АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК Гефест» 30 травня 2019 року уклали договір відступлення права вимоги № 30052019. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 3.3, 5.4 договору АТ «Оксі Банк» відступило за плату ТОВ «ФК Гефест» права вимоги до боржників та поручителів, вказаними у реєстрі боржників. Перелік кредитних договорів, боржників та поручителів, суми заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені у додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною. Відступлення новому кредитору зазначених у попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.3 договору та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою, наведеного у додатку № 2 до договору.
Згідно з витягами з додатків № 1 та № 7 до договору про відступлення права вимоги № 30052019 від 30 травня 2019 року за кредитним договором №014/1132/82/41747 від 24 березня 2008 року значиться боржник ОСОБА_1
АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК Гефест» 31 травня 2019 року уклали договір про відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. Згідно з пунктами 1.1, 2, 3 договору відомості про нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договорами іпотеки, права вимоги за якими відступаються за цим договором, викладено в Реєстрі іпотечних договорів.
Згідно з витягом з додатку № 1 до договору про відступлення права за договорами іпотеки від 31 травня 2019 року, який посвідчено підписом представника заявника Остащенко О. М., по кредитному договору №014/1132/82/41747 від 24 березня 2008 року значиться боржник ОСОБА_1 .
З інформації за результатом пошуку виконавчих проваджень Автоматизованої системи виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 47707911, яке здійснювалось Любешівським ВДВС у Камінь-Каширському району Волинської області слідує, що стягувачем був ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», боржником - ОСОБА_1 . Датою відкриття виконавчого провадження зазначено 02 червня 2015 року, стан виконавчого провадження - завершено.
Свої висновки про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК Гефест» суд першої інстанції обґрунтовував тим, що відповідно до умов договорів про відступлення права вимоги перелік кредитних договорів, боржників та поручителів є їх невід'ємними частинами, реєстри боржників мали бути підписані сторонами, однак додані представником ТОВ «ФК Гефест» витяги з додатків до договорів не підписані АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк», що позбавляє можливості об'єктивно перевірити чи були предметом відступлення права вимоги договори первісного кредитора з боржником ОСОБА_1 . Крім того, заявником не надано відомостей про внесення відповідних змін про іпотекодержателей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на виконання вимог договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк», а згодом між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК Гефест». Водночас, як слідує з витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження № 47707911, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», завершено. У матеріалах судової справи № 2-37/09 виконавчий лист відсутній. При цьому, заявником не зазначено на якій підставі закінчено вказане виконавче провадження та не надано доказів де на даний час перебуває виконавчий лист.
Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10 (провадження № 61-17987св20).
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ФК Гефест», наведених положень норм матеріального права та правового висновку, викладеного у зазначеній постанові Верховного Суду, не врахував та не звернув уваги на те, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до заявника перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору № 014/1132/82/41747 та договору іпотеки реєстровий № 310 від 24 березня 2008 року, які були укладені між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , тому враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є матеріальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, що є підставою, передбаченою ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», для заміни стягувача у справі.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що заяву ТОВ «ФК «Гефест» необхідно задовольнити, замінивши стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо боржника ОСОБА_1 , оскільки звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, тому з підстав, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, її необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що апеляційним судом у цій справі ухвалюється нове судове рішення про задоволення заяви ТОВ «ФК «Гефест», тому з боржника ОСОБА_1 на його користь підлягають до стягнення понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270 грн.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» задовольнити.
Ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2021 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому листі, виданому Любешівським районним судом Волинської області на підставі рішення Любешівського районного суду Волинської області від 23 березня 2009 року у справі № 2-32/09 щодо ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя
Судді: