Справа № 163/90/21 Провадження №33/802/11/22 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Категорія:ч.1 ст. 483 МК України Доповідач: Подолюк В. А.
17 січня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю представника митниці Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужбина постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 10 червня 2021 року,
Вказаною постановою судді провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №0008/20500/21, складеним щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, закрито за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 перемістив транспортний засіб через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, при таких обставинах.
Так, 15.10.2019 року через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 увіз автомобіль "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за довіреністю від компанії «WEST TRADE GROUP LTD» і подав до митного контролю свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , сертифікат про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 14.10.2019, інвойс №17-10К від 11.10.2019 про ціну транспортного засобу у 5000 євро, що стали підставою для переміщення через митний кордон.
15.10.2019 року на митному посту "Ковель" Волинської митниці ДФС, після подання декларантом приватного підприємства «КАРСПРАЙС» ОСОБА_2 митної декларації типу ІМ40ДЕ № UА205040/2019/048905 від 15.10.2019, проведено митне оформлення цього автомобіля, як проданого компанією «WEST TRADE GROUP LTD» ПП «Захід Драйв» за 5000 євро.
При митній вартості транспортного засобу у 172068,20 гривні сплачено митних платежів в загальній сумі 120184,08 гривні.
17.07.2020 року Волинська митниця Держмитслужби одержала з Держмитслужби України звернення митних органів Литовської Республіки про підтвердження ввезення автомобіля "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на митну територію України.
За результатами опрацювання звернення литовських митних органів та доданих до ньому товарно-супровідних документів (фактури серії TOL №3004 від 01.10.2019, квитанції про оплату серії TOL №3004 від 01.10.2019, експортної декларації №19LTLC0100EK192F01 від 14.10.2019) автомобіль "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , був проданий компанією UAB "Erlando" громадянину ОСОБА_3 за 10500 євро або 284522, 22 гривні за офіційним курсом НБУ станом на 15.10.2019 року - на день митного оформлення.
Дії ОСОБА_1 під час увезення та митного оформлення автомобіля "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України, як переміщення через митний кордон з приховуванням від митного контролю за ознаками подання митному органу, як підстави його переміщення інвойсу №17-10К від 11.10.2019 - документа, що містив неправдиві відомості про продавця (відправника) і покупця (одержувача) товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які належні докази причетності ОСОБА_1 до подання неправдивої інформації чи оформлення інших документів. Провадження у справі було проведено поверхнево, будь-які запити до компаній зазначених у комерційних документах - інвойсі та рахунку-фактурі для з'ясування усіх обставин зроблено не було, не було допитано керівництво ПП «Захід Драйв», хоча вказане підприємство було безпосередньо відповідальне за митне оформлення транспортного засобу.
Не погодившись із таким судовим рішенням Волинська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього стягнення в межах санкцій цієї статті. Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки матеріали справи повністю доводять його вину.
В апеляційний суд ОСОБА_1 не з'явився хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши думку представника митниці Пікалюка М.С., який апеляційну скаргу підтримав, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Дослідження доказів по справі встановлено таке.
Факт увезення ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , та його митного оформлення стверджений протоколом про порушення митних правил, митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UА205040/2019/048905 від 15.10.2019, товарно-супровідними документами на автомобіль (свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , інвойсом №17-10К від 11.10.2019), витягом з програмного комплексу АСМО "Інспектор".
Автомобіль увозився на підставі доручення компанії «WEST TRADE GROUP LTD».
Згідно з цими документами автомобіль переміщено ОСОБА_1 , який до митного контролю і митного оформлення подавав інвойс № 17-10К.
За цим документом продавцем транспортного засобу виступала британська компанія «WEST TRADE GROUP LTD» , одержувачем - ПП «Захід Драйв» (Україна).
Відповідно до декларації №UА205040/2019/048905 митну вартість визначено у 172 068,20 гривень за 6 резервним методом, з чого визначено загальний розмір митних платежів у 120184,08 гривні. Про сплату митних платежів вказано у протоколі про порушення митних правил.
Митне оформлення проведено на митному посту "Ковель" Волинської митниці ДФС.
17.01.2020 року на Волинську митницю Держмитслужби надійшло через Держмитслужбу України звернення митних органів Литовської Республіки щодо незакінченої процедури експорту автомобіля "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
До цього звернення додано копію фактури серії TOL № 3004 та експортної декларації №19LTLC0100EK192F01 від 14.10.2019, в якій вказано про продаж автомобіля "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 за 10500 євро.
Митна процедура експорту транспортного засобу з ЄС в Україну не завершена, про що свідчить зміст самого звернення митних органів Литовської Республіки.
Частиною першою статті 483 МК України передбачено відповідальність особи за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
У цьому розумінні переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю може бути вчинено одним із способів, перелічених у ст. 483 МК України
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом порушення є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон.
Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Частиною 2 ст. 460 МК України визначено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
З аналізу положень ст. 257, 265, 460 МК України відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України може нести декларант (власник товару), або уповноважена на декларування товарів ним особа (митний брокер, чи інша уповноважена особа).
Відповідно до протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення правопорушення шляхом надання до органів доходів і зборів, як підстави для переміщення товару (автомобіля) документів, що містили неправдиві відомості щодо продавця (відправника) і покупця (одержувача) товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.
Між тим, з матеріалів справи судом не встановлено даних про те, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку із дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, чи сприяв їх вчиненню. Матеріали справи, не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 виступав декларантом транспортного засобу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 переміщував транспортний засіб на підставі доручення, тобто виступав в якості перевізника, про що зазначено і в декларації типу ЕЕ №UA205040/2019/48837.
В свою чергу, долученими після проведення додаткової перевірки документами стверджується, що відповідальним за ввезення автомобіля «Порше Кайєн» та сплату митних платежів є саме ПП «Захід Драйв», відносно якого і проводилась документальна невиїзна перевірка.
Крім цього, в митних деклараціях типу ЕЕ №UA205040/2019/48837 та типу ІМ40ДЕ № UА205040/2019/048905 особою, відповідальною за фінансове врегулювання є також ПП «Захід Драйв».
З урахуванням вищезазначеного та положень визначених ч. 2 ст. 460 МК України обмежень щодо відповідальності перевізника, ОСОБА_1 , будучи лише перевізником, не може нести відповідальності за надання до органів доходів і зборів, як підстави для переміщення товару (автомобіля) документів, що містили неправдиві відомості щодо його вартості, відправника та одержувача товару.
Митним органом не здобуто доказів укладення ОСОБА_1 будь-яких договорів з декларантом ПП «Захід Драйв».
Щодо отриманих від митних органів Литовської Республіки документів, на підставі яких транспортний засіб було експортовано на територію України суд зазначає наступне.
Листом Державної митної служби України від 17.07.2020 № 20/20-02-01/7.3/1569 до митниці надано фактуру серії TOL №3004 від 01.10.2019, квитанції про оплату серії TOL №3004 від 01.10.2019, експортну декларацію №19LTLC0100EK192F01 від 14.10.2019, згідно яких автомобіль "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , був проданий компанією UAB "Erlando" громадянину ОСОБА_3 за 10500 євро.
Разом з тим, під час здійснення провадження в справі митним органом не вчинено запитів до литовської компанії UAB "Erlando" та британської компанії «WEST TRADE GROUP LTD» щодо комерційних документів - інвойсу та рахунку-фактури, і пов'язаних з цим обставин.
В матеріалах справи не міститься жодних викликів керівника ПП «Захід Драйв», в користь якого проведено митне оформлення транспортного засобу, хоча причетність до подій увезення транспортного засобу такого підприємства є очевидним.
Разом з тим, суд звертає увагу, що на момент розгляду протоколу офіційного підтвердження проведення і завершення митного оформлення експорту з Республіки Литва автомобіля "Порше Кайєн", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 матеріали справи не містять.
Судом враховуються висновки викладені у прийнятому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) де за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 6 постанови від 3 червня 2005 р. № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил не можливе, якщо в діях особи відсутній умисел на вчинення таких дій.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. №8 зазначено, що особи, що вчиняють контрабанду та порушують митні правила, посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого завдають шкоду економіці держави, її культурній спадщині, здоров'ю населення та громадській безпеці, сприяють розширенню тіньового сектора економіки.
Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 483 МК України необхідне доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не вчинялось будь яких дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, то у його діях відсутня і суб'єктивна сторона цього порушення митних правил.
Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 у скоєні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, ґрунтується на припущеннях.
За таких обставин, суд враховуючи досліджені матеріали справи у їх сукупності погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Постанова судді Любомльського районного суду Волинської області від 10 червня 2021 року є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні. Не було здобуто таких, і в ході апеляційного розгляду справи.
А тому, апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді без змін відповідно до ст.294 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 01 червня 2021 року, якою провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №0008/20500/21, складеним щодо ОСОБА_1 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк