Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4009/21
Номер провадження2/711/2155/21
14 грудня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого: судді - Кондрацької Н.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 62» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
До Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 62» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні звернулась ОСОБА_1 . У позовній заяві зазначає, що позивач працювала головним бухгалтером бухгалтерії Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 62». Наказом № 4/ОС-20 від 10.06.2020 позивача звільнено з роботи по п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін з 15.06.2020. В період роботи з вини керівництва позивачу систематично не виплачувалась заробітна плата. В останній робочий день заборгованість по заробітній платі не виплачена, повний розрахунок не здійснений. Згідно довідки № 6/122 від 03.08.2020 заборгованість по заробітній платі станом на 03.08.2020 складала 42598,26 грн. Відповідач поступово частинами виплачував заборгованість по заробітній платі. Останній платіж в сумі 1000 грн відповідач здійснив 29.04.2021. Вважає, що відповідач по справі повинен виплатити середній заробіток за час затримки з 15.06.2020 по 29.04.2021, тобто за 318 календарних днів. Згідно довідки від 11.06.2020 № 00000000011 заробітна плата позивача за квітень та травень 2020 року у сукупності складала 17797,98 грн (7999,98+9842). Тобто середньоденна заробітна плата становить 291, 77 грн (177987,98/61 день). Отже, з відповідача підлягає до стягнення середній заробіток за весь час затримки в розмірі 92782,86 грн (318 днів*291,77 грн). Просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 92782,86 грн., понесені витрати за надання правничої допомоги у розмірі 800 грн. та судові витрати.
Головою ліквідаційної комісії Суховаровим О. до суду наданий відзив від 19.07.2021 у якому зазначається, що відповідно до ст.. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Компенсація у праві- є формою фінансового відшкодування збитків за порушення прав. Тобто це є збитки, а не основна заробітна плата, термін якої визначено ст. 1 Закону України «Про оплату праці», а структура заробітної плати встановлена ст.. 2 цього Закону, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних витрат. Виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені у р. 3 Інструкції за статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2005 № 5. Згідно з п. 3.9. р. 3 Інструкції до них належать суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні. Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою та не входить до структури заробітної плати. Відшкодування, передбачене ст.. 117 КЗпП, хоча і розраховується, виходячи з середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою. Отже, стягнення середнього заробітку відноситься виключно в четверту чергу реєстру вимог кредиторів ліквідатора.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. У заяві від 13.12.2021 просив справу розглядати за його відсутності.
Заслухавши позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить переконання, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положенням ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що відповідно до наданої копії трудової книжки НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 відповідно до наказу № 4/ОС-20 від 10.06.2020 звільнена з роботи за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП з 15.06.2020.
Згідно з копією довідки Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 62» № 6/122 від 03.08.2020 заборгованість по заробітній платі при звільненні станом на 03.08.2020 складала 42598,26 грн.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).
Відповідно дост.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Статтею 27 цього Закону встановлено, що середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 02.02.1995 року № 100, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включається: основна заробітна плата; доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Нарахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (п.2,3,4,8 Порядку).
Так, в день звільнення позивачу відповідач не виплатив належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.
Згідно розрахунків позивача, які відповідачем не оспорювались, середньоденна заробітна плата позивача становить 291,77 грн.
Період затримки розрахунку при звільненні позивачу, згідно її розрахунку, становить 318 днів, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 92782,86 грн. (318 днів*291,77грн.)
З огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача указану суму.
Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Дослідивши акт виконаних робіт, договір про надання правничої допомоги від 29.06.2020, укладеної між адвокатом Топор І.О. та Альохіною Т.О., судом встановлено, що вказані документи свідчать, що виконавець на виконання замовника виконав наступний обсяг роботи, а саме: підготовка позовної заяви, з оплатою послуг на загальну суму 800 гривень, квитанція про сплату 800 грн. адвокату Топор І.О., тому суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
У судовому засіданні встановлено, що позивач понесла судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81,141,263-265 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 62» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 62» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 92782,86 грн., з відрахуванням при виплаті податків та обов'язкових платежів, передбачених законодавством України, витрати на правничу допомогу у сумі 800 грн., суму сплаченого судового збору 908 грн., а всього 94490 грн. 86 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст буде виготовлений 17.12.2021.
Головуючий: Н. М. Кондрацька