Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8269/20
Провадження № 1-кп/711/117/22
13.01.2022 м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської області, раніше судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 309 КК України,
із участю у судовому розгляді:
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
У Придніпровському районному суді м. Черкаси перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020256010000406 від 25.08.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.11.2020 (справа №712/11949/20) відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, до 28.01.2021 включно.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_5 , у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений для розгляду судової справи № 711/8269/20.
Ухвалою суду від 03.12.2020 призначено підготовче судове засідання у даній справі.
У судові засідання, призначені на 21.01.2021, 12.02.2021 обвинувачений ОСОБА_4 не з'являвся, про причину неявки суду не повідомляв.
З метою контролю дотримання умов обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, Черкаським районним управлінням поліції ГУ НП в Черкаській області 15.01.2021 та 25.01.2021 проведено відповідні перевірки, за результатами яких виявлено відсутність обвинуваченого ОСОБА_4 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , чим останній порушив процесуальні обов'язки та вимоги наказу МВС від 13.07.2016 №654 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання органами внутрішніх справ України ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту».
Ухвалою суду від 12.02.2021 оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_4 . Кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого.
Після відновлення провадження по справі, ухвалою суду від 10.03.2021 призначено судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні на 04.05.2021 о 15.30 год.
Разом з тим, на підставі розпорядження керівника апарату Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.06.2021 №5 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ/кримінальних проваджень», у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_5 у відставку, згідно рішення ВРП від 03.06.2021 №1242/0/15-21, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за результатами повторного автоматизованого розподілу справи №711/8269/20 (провадження №1-кп/711/212/21), вказане кримінальне провадження передано для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним протоколом від 15.06.2021.
У судове засідання, призначене на 17.08.2021, обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився, про причину неявки суду не повідомляв. Ухвалою суду від 17.08.2021 його оголошено у розшук, зупинено кримінальне провадження до розшуку обвинуваченого.
23.09.2021 судом отримано повідомлення Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 15.09.2021 №10351/116/2021, з якого вбачається, що встановлено місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Між тим, зазначено, що оскільки запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, від нього було відібрано лише пояснення та зобов'язання.
У судовому засіданні 29.09.2021 поновлено провадження у справі. Проте обвинувачений ОСОБА_4 у дане судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про місце, дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою від 29.09.2021 ОСОБА_4 піддано приводу до Придніпровського районного суду м. Черкаси у судове засідання, яке призначено 01.11.2021 о 14 год. 00 хв.
Крім того, у судове засідання, яке призначалося до розгляду 16.11.2021, ОСОБА_4 не з'явився, хоча повідомлявся судом про місце, дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив. У зв'язку із наведеним вище, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 16.11.2021 залишено без задоволення клопотання прокурора ОСОБА_6 про оголошення обвинуваченого ОСОБА_4 в розшук та піддано останнього повторному приводу до Придніпровського районного суду м. Черкаси на 12 год. 00 хв. 13.01.2022.
У ході судового розгляду прокурор ОСОБА_6 подав клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці. Клопотання обгрунтовує тим, що на даний час, строк дії запобіжного заходу обраного під час досудового розслідування відносно обвинуваченого закінчився. Разом з тим, ОСОБА_4 порушував умови цілодобового домашнього арешту та обов'язки покладені на останнього ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.11.2020. Вказаний вище факт підтверджується листами Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 16.01.2021 та 26.01.2021, відповідно до яких встановлено факти відсутності ОСОБА_4 за місцем проживання та відібрано пояснення у дружини останнього про те, що він не мешкає за адресою проживання. Враховуючи викладене, з метою запобіганням ризиків, наявних у даному кримінальному провадженні, а саме, з метою запобіганню переховування ОСОБА_4 від суду, оскільки останній не виконував покладені на нього обов'язки та не з'являвся в судові засідання, внаслідок чого оголошений судом у розшук. Крім того, просив врахувати ту обставину, що ОСОБА_4 офіційно не працює та може вчиняти інші кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичний засобів, з метою власного матеріального збагачення, про що свідчить систематичність вчинення останнім злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Таким чином, вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав своє клопотання та просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній не виконує своїх процесуальних обов'язків та вчинив злочин під час іспитового строку.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що він завжди з'являється у суд на судові засідання, окрім випадків, коли перебував на реабілітації. На даний час він мешкає за місцем постійного проживання. З'являється на виклики до дільничного інспектора поліції. До того ж, зобов'язався добросовісно виконувати свої процесуальні обов'язки та з'являтися у судові засідання, оскільки він не має намірів ухилятися від правоохоронних органів та суду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного/обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною першою статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частин 1, 2 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.309 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 30.11.2020 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 діб, з 30.11.2020 до 28.01.2021. Тобто, на даний час, строк дії запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, закінчився.
Суд звертає увагу на те, що не може слугувати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обставина, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.309 КК України, що відноситься до категорії нетяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Таким чином, прокурором не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, ні у клопотанні, ні у судовому засіданні стороною обвинувачення не наведені обставини та не надані докази, які б підтверджували наявність ризиків, які викликають необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Не є конкретизованими доводи прокурора про те, ОСОБА_4 може переховування від суду, оскільки останній, як вказує сторона обвинувачення, порушував умови цілодобового домашнього арешту та обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.11.2020, чим зможе перешкоджати кримінальному провадженню, враховуючи положення статті 177 КПК України. Крім того, прокурором не доведено ризику того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичний засобів, з метою власного матеріального збагачення, оскільки останній ніде не працює.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує: особу обвинуваченого; його вік; наявність офіційно зареєстрованого місця проживання; мету застосування запобіжного заходу, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, враховуючи думку сторони обвинувачення та доводи обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження за даним клопотанням, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні внесеного прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки, у даному випадку, такий запобіжний захід не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу, а також не забезпечує справедливої рівноваги між публічним інтересом демократичного суспільства та необхідністю поважати право на свободу.
Зважаючи на правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», - при розгляді клопотання про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Суд вважає, що задля забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, є неможливим обрання щодо нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання чи порука.
Так, враховуючи особу обвинуваченого та особливості події кримінального правопорушення (місце, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної його процесуальної поведінки, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Особиста порука не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Оцінюючи потреби у даному кримінальному провадженні у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту здатний у повній мірі забезпечити дотримання обвинуваченим покладених на нього обов'язків на даній стадії кримінального провадження. При цьому, суд враховує доводи як сторони обвинувачення, так і самого обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слід зазначити, що домашній арешт складає позбавлення волі в значенні Конвенції з прав людини та основоположних свобод і тому він відповідає одній з дозволених підстав згідно зі статтею 5.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України).
Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, домашній арешт слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 цілодобово за місцем його фактичного проживання, з носінням електронного засобу контролю.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України на обвинуваченого слід покласти певні обов'язки, які забезпечать його процесуальну поведінку під час судового розгляду цього кримінального провадження.
Крім того, слід роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 314-316, 331, 369-372, 376 КПК України суд, -
У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 13.03.2022 включно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України протягом встановленого строку домашнього арешту:
?прибувати за кожною вимогою до суду;
?не залишати без дозволу суду місце проживання: АДРЕСА_2 , - цілодобово, з носінням електронного засобу контролю;
?повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, покласти на обвинуваченого на строк два місяці. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Копію даної ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, начальнику ГУ НП в Черкаській області, - для відому та виконання.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1