Справа № 645/7921/21
Провадження № 2/645/941/22
20 січня 2022 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Федорової О.В.,
при секретарі судового засідання Жорняк А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом:
Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
до ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, -
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів холодної води за період з 01.10.2013 року по 31.10.2021 року в сумі 92068,36 грн., інфляційних витрати в сумі 5252,33 грн., 3% річних в сумі 2173,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та отримують за вказаною послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання згідно чинного законодавства. Відповідачі не в повному обсязі сплачують вартість наданих послуг, у зв'язку з чим за ними виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2013 року по 31.10.2021 року в сумі 92068,36 грн., інфляційних витрати в сумі 5252,33 грн., 3% річних в сумі 2173,05 грн., яку сторона позивача просить суд стягнути з відповідачів на свою користь.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.11.2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судове засідання порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах.
13.12.2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко В.Ю. до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, в якому представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказано, що позовні вимоги заявлені з пропуском строку позовної давності, інфляційні втрати та 3% річних нараховані неправильно, на якісь коефіцієнти, замість 3% річних та індексів інфляції, як це повинно бути за законом, між відповідачами та позивачем не укладено договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води, не надано жодних доказів фактичного надання цих послуг саме позивачем.
Також, 13.12.2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко В.Ю. надійшла заява про застосування до нарахованої позивачем заборгованості строку позовної давності.
18.01.2022 року від уповноваженого представника позивача Панько Н.М. до матеріалів справи надійшли пояснення на відзив, в якому представником позивача зазначено, що за період з жовтня 2013 року відповідачами частково сплачувалась заборгованість, що свідчить про переривання строку позовної давності. Стосовно нарахування інфляційних витрат та 3% річних, представником позивача вказано, що вони нараховуються на підставі чинного законодавства за допомогою інформаційно-довідкової програми "Ліга". Також, представник позивача зазначила, що згідно чинного законодавства відсутність договору про надання комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати. Враховуючи викладене, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься заява уповноваженого представника позивача Панько Н.М. про розгляд справи без її участі, в якій вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідачі до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. 18.01.2022 року від відповідача ОСОБА_2 до матеріалів справи надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без участі відповідачів, в позові відмовити, застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачами, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі отримують теплову енергію у вигляді опалення та гарячої води, які надаються Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі».
За вищевказаною адресою відкритий абонентський рахунок № НОМЕР_1 .
Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення, здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачанняпротягом року.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 № 1407 КП «ХТМ»( із змінами, внесеними рішенням від 30.09.2003 № 946) є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Відповідно до абзацу 22 частини першої статті 1Закону України № 2633-IV від 02.06.2005 "Про теплопостачання", теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 житловий фонд територіальної громади м. Харкова був переданий у господарське відання КП «Жилкомсервіс» та визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Отже вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «ХТМ» - як виконавця послуг з їх утримання.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України « Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV, з подальшими змінами,( далі Закон №1875-ІV) та Закон України « Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII з подальшими змінами в редакції станом на 17.03.2020 ( далі - Закон № 2189-VIII).
Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ч.3 ст. 31 Закону №1875-ІV передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону №2189-VIII передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до положень частин 1, другої та третьої ст. 32 Закону №1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
Відповідно до частин 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Пунктом 1 частини 1 Закону №1875-ІV, пунктом 1 статті 7 Закону № 2189-VIII передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону №1875-ІV , пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 частини першоїстатті 20 Закону № 1875-ІV передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Статтею 526 Цивільного кодексу України(надаліЦК України) визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогамиЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Доказів того, що КП "ХТМ" не надавались послуги з опалення та підігріву води будинку АДРЕСА_2 матеріали справи не містять.
Договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення між КП «ХТМ» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачам надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини.
Оскільки відповідачі, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися від послуг з теплопостачання, які надавало їм КП «ХТМ», то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.
З матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості заявлені позивачем за період з 01.10.2013 року по 31.10.2021 року.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач в судовому засіданні просив суд застосувати до нарахованої КП "Харківські теплові мережі" заборгованості строк позовної давності.
Станом на день звернення до суду КП "Харківські теплові мережі" із вказаним позовом, строк позовної давності вимог позивача про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води за період з 01.10.2013 року по 25.11.2018 року сплинув, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
З огляду на викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка утворилась за період часу з 25.11.2018 року по 31.10.2021 року в сумі 3705,00 грн. (при цьому заборгованість за грудень 2010 року розрахована наступним чином: 447,55 грн. (борг за грудень 2010 року) / 31 день (кількість днів у грудні місяці) = 14,43 грн. (сума боргу за один день грудня місяця); 14,43 грн. х 20 днів (кількість днів прострочки за грудень 2010 року з урахуванням строку позовної давності) = 288,60 грн. (сума боргу за 20 днів просточки у грудні 2010 року).
З огляду на викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка утворилась за період часу з 25.11.2018 року по 31.10.2021 року в сумі 51222,64 грн. (при цьому заборгованість за листопад 2018 року розрахована наступним чином: 2441,88 грн. (борг за листопад 2018 року) / 30 день (кількість днів у грудні місяці) = 81,39 грн. (сума боргу за один день листопада місяця); 81,39 грн. х 5 днів (кількість днів прострочки за листопад 2018 року з урахуванням строку позовної давності) = 406,98 грн. (сума боргу за 5 днів просточки улистопаді 2018 року).
У зв'язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних за прострочення ним виконання грошового зобов'язання.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому поміж інших прав і обов'язків сторін на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних витрат в розмірі 5252,33 грн. та 3% річних в розмірі 2173,05 грн. нараховані в межах загального строку позовної давності є законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
В ході судового розгляду цієї справи не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами обставини, викладені у відзиві, на які представник відповідачів посилався в обґрунтування своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Питання про стягнення судових витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 18260 від 11.11.2021 року, під час звернення до суду з вказаним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачів на користь позивача в рівних частках в розмірі 446,02 грн. з кожного
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265, - ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з опалення та гарячу воду за період з 25.11.2018 року по 31.10.2021 року в сумі 51222,64 грн., інфляційних витрати в сумі 5252,33 грн., 3% річних в сумі 2173,05 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору по 446,02 грн. кожного.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер паспорту не відомі, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер паспорту не відомі, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія, номер паспорту та РНОКПП не відомі, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 20.01.2022 року.
Суддя О.В. Федорова