Справа № 645/100/21
Провадження № 2/645/127/21
13 січня 2022 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бабкової Т.В.,
при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Букіна О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, третя особа: ОСОБА_3 ,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у Харківському національному медичному університеті, у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісяця, починаючи з дня подачі позову до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона з 05.12.2001 року перебувала в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , шлюб розірвано відділом реєстрації актів громадянського стану Чугуївського міського управління юстиції згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 05.12.2001 року. Від спільного шлюбу сторони мають повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина знаходяться на утриманні позивача та мешкає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . На даний донька навчається у Харківському національному медичному університеті - 4 курс, 6 група стоматологічного факультету, денна форма навчання, за спеціальністю стоматологія, форма фінансування за контрактом. Вартість навчання згідно з умовами договору про надання освітніх послуг № 170959 від 14.08.2017 р. за весь строк навчання складає 136 300,00 грн. та може змінюватися кожного навчального року згідно наказу Університету (п. 4.1. Договору). Згідно з п. 4.3. Договору оплата вноситься посеместрово. Згідно направлення на внесення коштів 000000001273 від 08.09.2020 вартість навчання для студентки ОСОБА_3 за останній навчальний семестр склала 17 275,00 грн. Позивач зазначає, що не в змозі самостійно утримувати доньку та оплачувати її навчання, оскільки її середня заробітна плата у КНП «Міська стоматологічна поліклініка № 2» ХМР складає 5305,74 грн. на місяць. Донька потребує матеріальної допомоги на навчання, відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає взагалі. Відповідач є працездатним та працює на Державному підприємстві «Завод «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» інженером з охорони праці у підрозділі № 254 та на Державному підприємстві «Український державний центр радіочастот» Північно-східна філія інженером з охорони праці та одержує заробітну плату, у зв'язку з чим має змогу надавати допомогу на утримування спільної дитини. Позивачка вказує, що відповідач інших дітей не має, аліментів нікому не сплачує.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по вищевказаній цивільній справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.02.2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що довідка надана позивачем на підтвердження розміру доходів є неналежним доказом по справі, а єдиним належним доказом може бути лише довідка ГУ ДПС у Харківській області. Також відповідач посилається на те, що розмір аліментів у 3000 грн., що вимагається позивачем, є необґрунтованим та не відповідає принципу рівної участі батьків у забезпеченні дитини. Окрім того, відповідач ОСОБА_2 зазначив, що має іншу сім'ю в якій виховує двох малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач вважає, що відповідно до принципу об'єктивності та розумності з нього можуть бути стягнуті аліменти у розмірі 500 грн. на місяць.
22.07.2021 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Букіним О.С. подано клопотання про долучення доказів.
22.07.2021 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Букіним О.С. подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.07.2021 року витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Харківській області інформацію про джерела та суми доходів з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків по фізичній особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2019 року по 21.07.2021 року; у Східного міжрегіонального управління Державної прикордонної служби інформацію про перетин кордону ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2019 року по 21.07.2021 року.
01.12.2021 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Букіним О.С. подано клопотання про долучення доказів.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Букін О.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до положень ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що з 05.12.2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано відділом реєстрації актів громадянського стану Чугуївського міського управління юстиції згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 , виданого 05.12.2001 року, актовий запис № 209.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 24.09.1999 року, актовий запис № 236, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00022192969 від 22.02.2019 року ОСОБА_6 у шлюбі з ОСОБА_7 взяла прізвище « ОСОБА_8 », актовий запис про шлюб № 1361 від 27.11.2004 року. Шлюб розірвано на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області по справі № 636/1520/17 від 03.10.2017 року.
Відповідно до довідки Харківського національного медичного університету (стоматологічний факультет) № 553 від 22.12.2020 року ОСОБА_3 навчається на 4 курсі в 6 групі стоматологічного факультету Харківського національного медичного університету, денна форма навчання, за спеціальністю стоматологія, форма фінансування за контрактом.
Згідно п. 4.1 договору про надання освітніх послуг № 170959 від 14.08.2017 року між ОСОБА_3 та Харківським національним медичним університетом розмір плати за весь строк навчання складає 136 300,00 грн. та може змінюватися кожного навчального року згідно наказу Університету. За змістом п. 4.5 договору про надання освітніх послуг студент вносить платню щосеместрово за п'ять днів до початку семестру.
Додатковою угодою № 4 від 01.09.2020 року до договору № 170959 від 14.08.2017 року передбачено, що розмір плати за весь строк навчання складає 162 540,00 грн.
Згідно із направленням на внесення коштів за договором про надання освітніх послуг до сплати за один семестр навчання 08.09.2020 року студенту Харківського національного медичного університету ОСОБА_3 визначено суму 17275 грн., тобто розмір щомісячних витрат повнолітньої дитини на оплату навчання становив 2879 грн. 16 коп. ( 17275 : 6 = 2879,16 грн. )
Відповідно до довідки № 22 від 23.12.2020 року ОСОБА_1 працює у КНП «Міська стоматологічна поліклініка № 2» ХМР на посаді «Лікар-стоматолог-дитячий», середній заробіток 5305,74 грн.
Представником позивача до матеріалів справи було додано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року отримувала дохід у вигляді заробітної плати від КНП «МСП № 2» в наступних розмірах: за 1 квартал 2020 року - 19 999,32 грн., за другий квартал 2020 року - 3878,20 грн., за третій квартал 2020 року - 8981,80 грн., за четвертий квартал 2020 року - 26 524,00 грн.
Отже, доводи відповідача щодо недоведеності розміру доходу позивачки суд вважає безпідставними. Не спростовані також з боку відповідача доводи позову, що повнолітня дитина ОСОБА_3 після розірвання шлюбу та на час розгляду справи судом фактично мешкає саме з матір'ю - позивачкою по справі, яка надає дитині матеріальну допомогу в зв'язку із навчанням.
При цьому, виходячи із наданих суду письмових доказів, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 власного доходу не має, навчається в учбовому закладі за контрактом, який вимагає сплати коштів за навчання, стипендії не отримує, несе супутні витрати в зв'язку із навчанням та здобуття майбутньої професії, пов'язані із транспортом, користуванням інтернетом, мобільним зв'язком, а крім того потребує звичайних витрат на їжу, одяг, побут.
Відповідно до ч.1ст.199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Положеннями ст. 141 СК України вказується, що батьки є рівними перед дитиною в правах і обов'язках, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Тобто при вирішенні даного спору суд враховує, що мати та батько в рівній мірі зобов'язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, при цьому батьки можуть надавати матеріальну допомогу.
Як зазначалося судом вище, орієнтовний розмір щомісячних витрат повнолітньої дитини на оплату навчання становив 2879 грн. 16 коп., а як слід виключно витрати на навчання за контрактом в рівній мірі повинні розподілятися на обох батьків по 1439 грн. 58 коп. (2879,16 : 2 = 1439 грн. 58 коп.).
Ч. 3 ст. 199 Сімейного Кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Ч. 1 ст. 200 Сімейного Кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володінні та/або користуванні у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Аналіз статей 199, 200 Сімейного Кодексу України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі , виникає спір.
Судом встановлено, що відповідач має іншу сім'ю та його утриманні знаходяться неповнолітні, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане 14.01.2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 32), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , видане 05.06.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 953).
На виконання ухвали суду від 22.07.2021 року про витребування доказів судом отримано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо відповідача ОСОБА_2 за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року. Зі змісту вказаних Відомостей вбачається, що ОСОБА_2 за період з 01.01.2019 року по 30.06.2021 року регулярно отримує дохід у вигляді заробітної плати від ДП «Завод Електроважмаш», від Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», від ТОВ «ЕМТЕКО ІНЖІНІРІНГ ГРУП». Розмір доходу від ДП «Завод Електроважмаш»: за 2 квартал 2021 року - 49 221,00 грн., за 1 квартал 2021 року - 43 130,05 грн., за 4 квартал 2020 року - 46 461,83 грн., за 3 квартал 2020 року - 44957,07 грн., за 2 квартал 2020 року - 41 612,59 грн., за 1 квартал 2020 року - 36 444,21 грн.
На виконання ухвали суду від 22.07.2021 року про витребування доказів судом отримано відповідь Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 23/5609 від 05.08.2021 року зі змісту якої вбачається, що Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України не є розпорядником інформації щодо перетину державного кордону України ОСОБА_2 за період з 01.01.2019 року по 21.07.2021 року.
Зі змісту Відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області на запит адвоката Букіна О.С. вбачається, що у власності ОСОБА_2 відсутні транспортні засоби.
Представником позивача до матеріалів справи було додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 266844383 від 21.07.2021 року зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності з 12.11.2020 року належить квартира загальною площею 88,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу № 1855 ПН Харківського МНО ОСОБА_9 від 12.11.2020 року.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив, що заявлені до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача розмір аліментів у розмірі 3000 грн. щомісяця, починаючи з дня подачі позову до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою вочевидь, не відповідає принципам співмірності та справедливості.
При цьому в першу чергу та у співвідношенні з іншими обставинами, суд враховує наявність у відповідача на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом ч. 1 ст. 27 Конвенції визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Отже, з урахуванням наведених вище положень міжнародного закону, що є складовою національного законодавства, безумовний обов'язок відповідача стосовно надання ним належного утримання передусім неповнолітнім дитям визначає істотне обмеження можливості надання ним утримання повнолітній доньці, яка продовжує навчання. Натомість саме можливість надання матеріальної допомоги батьками є визначеною законом умовою їх обов'язку надання оспорюваного за предметом позову утримання повнолітній дочці, сину, які продовжують навчання, до досягнення двадцяти трьох років.
Вказаний обов'язок відповідача щодо надання утримання неповнолітнім дітям є безумовним, на відміну від обов'язку надання утримання повнолітній доньці, яка продовжує навчання, що здійснюється за умови можливості платника надавати таку допомогу.
В той же час обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (статті 202-206).Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Крім того, Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків брати участь у матеріальних витратах та покладає обов'язок по утриманню повнолітньої дитини на обох батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Отже в рівному ступеню обов'язок брати участь у матеріальних витратах повнолітнього сина покладається і на його матір, яка є працездатною особою.
З врахуванням наведеного, приймаючи наявність у ОСОБА_2 обов'язку стосовно утримання по відношенню ще до двох неповнолітніх дітей, фактичної доведеності витрат повнолітньої дитини на навчання за контрактом у навчальному закладі, потреби у супутніх витратах в зв'язку із навчанням та здобуття майбутньої професії, пов'язаних із транспортом, користуванням інтернетом, мобільним зв'язком, звичайних витрат на їжу, одяг, побут, а також рівного обов'язку надання утримання повнолітній дитині обох її батьків, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 29.12.2020 року до досягнення 23-х літнього віку дитиною, але з припиненням виплати аліментів у випадку припинення навчання в учбовому закладі.
Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Заявлені у позові позовні вимоги на суму 18 000 грн. (ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців), суд задовольняє на суму 12 000 грн., тобто частково ( 12 000 грн. / 18 000 грн. = 66,67 %).
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог на відповідача суд покладає судовий збір 560,56 грн. ( 66,67 % х 840, 80 грн. (судовий збір станом на день подачі позову, тобто на 29.12.2020 року) :100% ).
Керуючись ст.51 Конституції України ст.ст. 184, 191, 199 СК України, ст.ст. 12, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, третя особа: ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 29.12.2020 року до досягнення 23-х літнього віку дитиною, але з припиненням виплати аліментів у випадку припинення навчання в учбовому закладі.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 18.01.2022 року.
Суддя Т.В. Бабкова